Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Черговий (сороковий) огляд практики Європейського суду з прав людини містить опис п’яти справ проти України, які стосуються, в цілому, системних проблем якості законодавства та його застосування.
Так, у справах PETRUK AND OTHERS v. UKRAINE та ONYSHCHENKO AND OTHERS v. UKRAINE ЄСПЛ констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона катування) у зв’язку із неналежними умовами ув’язнення заявників та порушення ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту) через відсутність у них ефективного засобу правового захисту в цьому відношенні. У справах BAYRASHEVSKYY AND OTHERS v. UKRAINE та DUDAR AND OTHERS v. UKRAINE через надмірну тривалість проваджень заявників та відсутність ефективного засобу правового захисту у національному законодавстві було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) та ст. 13 Конвенції, а в справі SVERDLYK AND SILIVERSTOV v. UKRAINE – порушення ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканість) щодо заявників, які скаржилися на надмірну тривалість їх досудового тримання під вартою, у декількох різних аспектах.
Окрім того, звертаємо увагу на справу A. v. RUSSIA, відповідно до обставин якої заявниця у дев’ятирічному віці стала свідком жорстокого поводження з її батьком під час його затримання, що заподіяло шкоду її психічному стану.
ЄСПЛ у цій справі констатував порушення ст. 3 Конвенції у матеріальному аспекті у зв’язку із неспроможністю органів влади запобігти жорстокому поводженню із заявницею та у процесуальному аспекті у зв’язку із провадженням неефективного розслідування скарг матері заявниці. Що стосується дітей, які є особливо вразливими, заходи, вжиті державою на захист їх проти актів насильства, що входять до сфери впливу статей 3 та 8 Конвенції, мають бути ефективними та включати в себе розумні кроки для запобігання жорстокому поводженню, про яке органи влади знали або мали знати, та ефективно запобігати таким серйозним порушенням особистої недоторканності. Такі заходи мають бути спрямовані на забезпечення людської поваги та захисту найкращих інтересів дитини, зауважив Суд.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/831267/
Міністерство освіти і науки спільно з ДП "Інфоресурс" у жовтні 2019 року запустило сервіс перевірки документів про вищу освіту. Він дозволяє отримувати юридичне підтвердження достовірності диплома - виписку з накладеним електронним підписом і печаткою - безпосередньо на електронну пошту.
Сервіс дозволяє підтверджувати достовірність документів про вищу освіту державного зразка, виданих з 2000 року.
Недоступною залишається тільки інформація про випускників вищих військових закладів освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.
Для підтвердження достовірності документів достатньо заповнити форму на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти, вказавши реквізити диплома та персональні дані його власника. Система формує підтвердження, накладає на нього електронний підпис і печатку та надсилає на вказану запитувачем електронну адресу протягом 3 робочих днів.
Звертатись із таким запитом можуть не лише фізичні особи - власники дипломів, а і заклади вищої освіти, народні депутати, офіційні установи, журналісти та інші зацікавлені особи, маючи дані документа.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/191142_yak-perevriti-diplom-pro-vishchu-osvtu-onlayn
Запрацювала автоматична взаємодія між реєстрами Мін'юсту та Пенсійного фонду. Це вже друга електронна взаємодія в межах національної системи «Трембіта». Завдяки системі здійснюватиметься обмін даними без участі людини.
Технічно взаємодія відбувається між Державним реєстром актів цивільного стану громадян (ДРАЦС) і Реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ІКІС ПФУ).
Відтепер перевірку даних про померлих осіб автоматизовано. Взаємодія дасть змогу оперативно інформувати Пенсійний фонд з боку Міністерства юстиції про факт смерті громадянина. Це, своєю чергою, дозволяє своєчасно надавати соціальну допомогу на поховання померлої особи і припиняти виплату пенсії.
Донедавна процес пересилання даних відбувався вручну, що значно затримувало процес обміну і звірення даних (дані до Пенсійного фонду передавали протягом 10 робочих днів) і підвищувало ризик суб'єктивних технічних помилок.
Відтепер для верифікації даних, завдяки «Трембіті», у працівників ПФУ є постійний онлайн-доступ до інформації про смерть фізичних осіб, яка автоматично оновлюється щодоби.
Обмін даними має високий рівень захищеності завдяки підписанню електронною печаткою та шифруванню всіх даних, що передаються, а також протоколюванню подій, контролю доступу до веб-сервісів і вжиттю заходів, спрямованих на протидію атакам, типу «відмова у обслуговуванні», що гарантується національною системою «Трембіта».
За необхідності уточнення інформації ПФУ матиме можливість звернутися додатково до інших інстанцій.
У найближчих планах передбачено створення картки застрахованої особи (таку картку оформлятимуть при народженні дитини), а також - одержання інформації про втрату годувальника.
21 листопада, набрав чинності Закон № 233-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування". Він водиться в дію через 3 місяці з дня набрання чинності. Закон офіційно опубліковано в газеті "Голос України" 20 листопада.
Законом вносяться зміни до Водного, Земельного кодексів, КУпАП, законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації».
Забороняється обмеження загального водокористування, у тому числі обмеження купання та плавання на човнах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв'язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім передбачених законом випадків.
Громадянам забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані:
гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди;
об'єкти підвищеної небезпеки;
пансіонати, об'єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та на провадження відповідної діяльності;
об'єкти природно-заповідного фонду, культурної спадщини.
Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об'єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні юридичних або фізичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду.
Законом забороняється у прибережних захисних смугах влаштовувати огорожі або інші конструкції, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім передбачених законом випадків. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг також забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах.
Такі огорожі або інші конструкції їхні власники демонтують протягом 10 днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов'язані з демонтажем огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.
Якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов'язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.
Законом статтю 60 КУпАП доповнено частинами другою та третьою. Установлено, що:
- обмеження у будь-який спосіб безперешкодного або безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім передбачених законом випадків, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 400 НМДГ (від 3400 до 6800 грн.) і на посадових осіб - від 400 до 700 НМДГ (від 6800 до 11 900 грн.).
Такі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 400 до 700 НМДГ (від 6800 до 11 900 грн.) і на посадових осіб - від 700 до 1000 НМДГ (від 11 900 до 17 000 грн.).
Огорожі або інші конструкції, що встановлені до набрання чинності Законом та перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів (крім встановлених законом випадків), підлягають демонтажу протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Видатки місцевого бюджету, пов'язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуватимуть їхні власники.
21 листопада набрав чинності Закон № 249-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону". Його було офіційно опубліковано в газеті "Голос України" 20 листопада.
Законом внесено зміни до законів «Про природно-заповідний фонд України» та «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону». Закон про мораторій відтепер називатиметься "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону".
Прийнятий Закон встановлює заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових деревостанах, суцільних рубок головного користування та будь-яких інших суцільних рубок у високогірних лісах, у лісах у лавинонебезпечних і селенебезпечних басейнах та в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень.
На стрімких схилах у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону дозволяються лише вибіркові рубки головного користування та вибіркові рубки формування та оздоровлення лісів.
На пологих і спадистих схилах у гірських ялицево-букових деревостанах проводяться лише поступові та вибіркові рубки.
Законом визначається зміст термінів «ялицево-букові деревостани», «суцільні рубки», «рубки формування та оздоровлення лісів» тощо.
Заготівля та вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону проводяться переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечують допустимий вплив на довкілля, а також із збереженням наявних вузькоколійних лісовозних залізниць та оптимізацією мережі лісових автодоріг.
Прописано вимогу розширити до 2030 року мережу лісових автодоріг з твердим покриттям у лісах регіону до 10 кілометрів на 1000 гектарів.
20 листопада 2019 року прокуратура припиняє функцію досудового розслідування, однак продовжує здійснювати процесуальне керівництво у розслідуванні, тобто організацію і координацію досудового слідства.
Усі незавершені розслідування передаються відповідно до кваліфікації до ДБР, НАБУ, СБУ тощо. Разом з цим повноваження прокурорів виконувати процесуальні дії в межах розслідувань забезпечить їхню безперервність.
З утворенням у ДБР спеціалізованого управління та переходу до нього слідчих матеріали проваджень будуть направлені їм для подальшої роботи над розслідуваннями.
У ГПУ нагадали, що досудове розслідування здійснювалось прокуратурою тимчасово. Ця функція прокуратурі не притаманна і не входить до її функцій згідно з Основним Законом і Законом «Про прокуратуру». У Перехідних положеннях Конституції і КПК зазначається, що до створення Державного бюро розслідувань повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі прокуратури, а після початку його роботи - мають завершити розслідування у визначений строк або вирішити питання про доручення його здійснення іншим органам досудового розслідування.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/191124_prokuratura-pripinya-funktsyu-dosudovogo-rozslduvannya
_03_03.png)
