Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Черговий (сорок другий) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис справи MUSTAFA v. BULGARIA, відповідно до обставин якої кримінальну справу, в якій заявник – цивільна особа – брав участь як один з обвинувачених, розглянув військовий суд. ЄСПЛ у зв’язку з цим констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).
Також заслуговує на увагу справа ABDYUSHEVA AND OTHERS v. RUSSIA, в якій заявники зверталися до національних судів з вимогою призначити їм лікування наркотичної залежності препаратами на їхній вибір. ЄСПЛ констатував у цій справі відсутність порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя).
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/842252/
В Огляді наводиться практика щодо визнання заповіту недійсним, йдеться про такі правові висновки як те, що тимчасову недієздатність заповідача слід робити на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан заповідача в момент складання заповіту. Зафіксовано концепт примату волі спадкодавця. Складення нового заповіту передбачає втрату чинності попереднім заповітом повністю або частково.
Окреме місце в практиці КЦС займають спори щодо спадкування права на земельну ділянку. В цій підкатегорії сформульовано, зокрема висновок, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право. Також наголошується на тому, спадкування за правом представлення – це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, який не є окремою підставою або видом спадкування і за яким суб'єктами спадкування стають певні спадкоємці за законом.
Одним із проблемних питань у спадкових спорах є питання пропущення строку для прийняття спадщини. Так, КЦС зроблено кілька важливих висновків, а саме: визначення додаткового строку для прийняття спадщини залежить від поважності причини пропуску строку; факт проживання спадкоємця за кордоном та необізнаність про смерть спадкодавця не є підставами для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини; незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.
В Огляді вміщено також практику КЦС у спорах: щодо усунення від права на спадкування; щодо складу спадщини; щодо отримання права на обов'язкову частку в спадщині; щодо отримання права на обов'язкову частку в спадщині; щодо отримання права на обов'язкову частку в спадщині; щодо тлумачення заповіту; щодо черговості спадкування за законом; щодо встановлення факту прийняття спадщини; щодо визнання спадщини відумерлою; щодо визнання права власності в порядку спадкування.
Окремо виділяються процесуальні питання, що виникають із спадкових правовідносин.
Огляд буде корисний суддям, адвокатам, науковцям та тим, хто цікавиться питаннями спадкового права.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/841305/
На ранковому засідання 5 грудня Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 2275 щодо стабілізації функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Електронні лікарняні з 1 січня 2020 року
В Законі «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пропонується визначити, що електронний реєстр листків непрацездатності - система накопичення, зберігання та використання інформації про видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності, створюється як складова частина реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також передбачено, що тимчасову непрацездатність засвідчує електронний медичний висновок: створюється на підставі медичних записів і реєструється в електронній системі охорони здоров'я із використанням електронного цифрового підпису і містить висновок лікаря (комісії лікарів) за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності. Такий медичний висновок є єдиною підставою для створення листка непрацездатності.
Народні депутати урегулювали правовий статус і встановили соціальні гарантії для учасників добровольчих збройних формувань в Україні.
Відповідний Закон (проект № 2045-1) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції», поданий народними депутатами України Тищенком М. М., Третьяковою Г. М., Цимбалюком М. М. та іншими, було прийнято в другому читанні та в цілому на ранковому засіданні Парламенту 4 грудня.
Закон "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнюється новою категорією осіб, які визнаються учасниками бойових дій. Це особи, які в складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, упродовж не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів, брали безпосередню участь в АТО, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у взаємодії із ЗСУ, МВС, Нацполіцією, Нацгвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
При цьому цей статус не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність).
У Законі також встановлюється механізм прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій таким особам та визначаються відповідні підстави.
Порядок надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам та позбавлення такого статусу, а також райони антитерористичної операції визначить Кабмін.
Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ визначаються відповідно до Закону "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".
Законом також поширено відповідні державні соціальні пільги та гарантії на цих осіб та членів їх сімей.
Він набере чинності з дня, наступного за днем опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2020 року.
Суб'єкт декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, має подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями - з 1 січня року, в якому відбулося звільнення, по день фактичного звільнення.
Про це повідомили на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Крім того, у НАЗК зазначили, що при звільненні за ініціативою працівника суб'єкт декларування має подати декларацію у день фактичного звільнення. Якщо звільнення відбувається за ініціативою роботодавця, така декларація подається суб'єктом декларування протягом 20 днів з моменту, коли працівника було звільнено.
Відсутність даних для заповнення декларації, таких як розмір грошових компенсацій при звільненні, не є підставою для відтермінування подання декларації. Адже законом передбачена можливість тричі подати виправлену декларацію упродовж 7 днів. Крім того, у разі неможливості отримати необхідні дані для заповнення декларації у вказаний термін декларант має можливість повідомити про це НАЗК в «Особистому кабінеті».
Рада суддів погодила проект Правил пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя й транспортних засобів на їх територію.
Відповідне рішення № 95 РСУ прийняла 22 листопада 2019 року.
Ці Правила визначають порядок пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя й транспортних засобів на їх територію з метою забезпечення належних умов роботи суддів та працівників апарату суду, забезпечення їх особистої безпеки, підтримання громадського порядку в суді, забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу.
Пропуск осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя й транспортних засобів на їх територію здійснюється працівниками Служби судової охорони.
З метою ідентифікації осіб, які прибули до суду, іншого органу або установи системи правосуддя, їх пропуск здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу:
- паспорта громадянина України;
- паспорта громадянина для виїзду за кордон;
- службового посвідчення;
- національного посвідчення водія України;
- пенсійного посвідчення;
- іншого офіційного документа, що містить фотокартку особи та печатку установи, яка видала документ.
Безперешкодно, зокрема в неробочі години, вихідні, неробочі та святкові дні, до приміщень, в яких вони працюють, за пред'явленням посвідчення судді або службового посвідчення встановленого зразка пропускаються: голови судів, заступники голів судів, судді, керівники, заступники керівників та члени органів та установ системи правосуддя, керівники секретаріатів (апаратів).
Працівники апаратів судів, інших органів та установ системи правосуддя пропускаються до будинків (приміщень), в яких вони працюють в робочі дні та години за пред'явленням службового посвідчення.
У неробочі години, вихідні, святкові та неробочі дні працівники судів, інших органів та установ системи правосуддя пропускаються до відповідних приміщень згідно зі списком, затвердженим головою суду, керівником органу або установи системи правосуддя чи керівником секретаріату (апарату) цих органів або установ системи правосуддя за пред'явленням службового посвідчення.
Журналісти, працівники засобів масової інформації пропускаються за пред'явленням документа, що посвідчує особу працівника засобу масової інформації. Застосування ними під час судового засідання аудіо-, відео-, кіно-, фотоапаратури здійснюється в порядку, встановленому відповідним процесуальним законодавством.
Бригади швидкої медичної допомоги, працівники аварійної, рятувальної, інженерно-технічної служб тощо пропускаються до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя (зокрема в неробочий час, вихідні та святкові дні) за пред'явленням службових посвідчень або документів, що посвідчують особу, у супроводі працівників відповідного суду, органу або установи системи правосуддя, а за їх відсутності - працівника Служби.
Також у Порядку містяться обмеження щодо пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, інших органів та установ системи правосуддя.
Під час проведення закритих судових засідань пропуск осіб до зали судового засідання обмежується ухвалою головуючого в судовому засіданні.
Під час проведення закритих засідань органів та установ системи правосуддя доступ до відповідних приміщень органів та установ системи правосуддя, у яких проводяться такі засідання, обмежується рішенням керівника відповідного органу.
Забороняється пропуск до будинків (приміщень) судів, інших органів та установ системи правосуддя осіб:
1) з явними ознаками алкогольного, наркотичного сп'яніння або психічного розладу;
2) з боєприпасами, вогнепальною, газовою, пневматичною та холодною зброєю, пристроями для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, балончиками, спорядженими речовиною сльозогінної (сльозоточивої чи дратівної) дії, іншими спеціальними засобами активної оборони, крім осіб, визначених у пункті 2.11 розділу 2 цих Правил;
3) з кухонними, складними, сувенірними ножами, кортиками, шаблями тощо;
4) з виробами, пристроями імітаційного характеру, які за своїм зовнішнім виглядом ідентичні зброї та боєприпасам;
5) з наркотичними речовинами, легкозаймистими, вибухонебезпечними, радіоактивними та отруйними речовинами, піротехнічними засобами тощо;
6) з тваринами (крім осіб варт правоохоронних органів та Національної гвардії України зі службовими собаками);
7) з довгомірними та габаритними предметами, валізами, господарськими сумками, пакетами великих розмірів (понад 600 х 400 х 200 мм);
8) з гучномовцями, динаміками, іншими пристроями для гучного відтворення звукової інформації;
9) іншими засобами, предметами, виробами та пристроями, які можуть бути використанні для нападу і створюють загрозу життю чи здоров'ю суддів, працівників суду, органів, установ системи правосуддя, учасників судового процесу, відвідувачів, працівників Служби.
Крім того, у документі зазначено порядок пропуску транспортних засобів на територію судів, органів та установ системи правосуддя.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/191354_yak-potrapiti-na-sudove-zasdannya
_03_03.png)
