Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Цей дайджест містить позиції щодо застосування ст. 232 ЦК України до правочину, вчиненого керівником юридичної особи, необхідності пайової участі забудовника у розвитку інфраструктури міста, юрисдикції спорів за участю помічника судді з приводу оскарження дисциплінарного стягнення, визнання недійсними електронних торгів, способів захисту корпоративних прав учасника, який вибув зі складу товариства, застосування позовної давності до вимог про стягнення коштів, передбачених ст. 625 ЦК України.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/843808/
З урахуванням наявності у діях пішохода вини щодо порушення ПДР, внаслідок яких (причинно-наслідковий зв'язок) іншим учасникам дорожнього руху було завдано майнову або моральну шкоду, пішохід має нести цивільно-правову відповідальність щодо відшкодування шкоди на загальних підставах, зокрема, застосовуючи положення ст. 1166 ЦК.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 20 листопада 2019 року по справі № 296/2509/16-ц.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, стягнув із пішохода, що став винуватцем ДТП, вартість матеріального збитку, завданого позивачеві внаслідок пошкодження належного йому автомобіля на підставі ст. 1166 ЦК.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, залишаючи касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, вказав, зокрема, на таке.
Пішохід як учасник дорожнього руху (ст. 14 Закону «Про дорожній рух») не є особою, на яку поширюються норми ст. 1187 ЦК, і навіть у разі скоєння правопорушення, що потягло за собою заподіяння шкоди власнику транспортного засобу, не може вважатися належним суб'єктом відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки (транспортним засобом).
З огляду на імперативні положення ч. 2 ст. 1187 ЦК на пішохода, який винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не може бути покладений обов'язок з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Водночас неможливість кваліфікації пішохода як належного суб'єкта відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у порядку, передбаченому ст. 1187 ЦК, не свідчить про відсутність правових підстав для притягнення пішохода, з вини якого сталася ДТП, до цивільно-правової відповідальності за завдану його неправомірними діями шкоду на загальних підставах.
На спірні правовідносини поширюються норми ст. 1166 ЦК, якою врегульовані загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/191528_shcho-bude-pshokhodu-za-dtp-z-yogo-vini
Вища рада правосуддя оновила Положення про Службу судової охорони.
Відповідне рішення № 3300/0/15-19 було прийнято 3 грудня 2019 року.
Відповідно до змін на Службу судової охорони покладено обов'язок вживати заходів щодо негайного реагування на кожний випадок протиправних дій, що став їй відомий, щодо суддів, працівників апарату суду, співробітників Служби судової охорони та їх близьких родичів.
Також визначено, що Службі та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право витребовувати необхідні матеріали та одержувати пояснення без провадження слідчих дій за заявами і повідомленнями про загрозу безпеці осіб, взятих під захист.
Службі та її співробітникам надано право використовувати спеціальні звукові та світлові сигнальні пристрої на транспортних засобах у порядку, встановленому Кабміном.
Крім того, співробітникам Служби судової охорони надано право зберігати, носити і застосовувати вогнепальну зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами «Про Національну поліцію» та «Про охоронну діяльність».
Вища рада правосуддя нагадала, що Служба судової охорони - це сукупність підрозділів, які здійснюють заходи з підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників апарату суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу.
Служба створена для здійснення організаційної, фізичної та технічної охорони приміщень місцевих судів, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду, ВРП, ВККС, ДСА та її територіальних управлінь, Національної школи суддів України та її регіональних відділень.
Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/191519_rozshireno-povnovazhennya-sluzhbi-sudovo-okhoroni
Венеційська комісія оприлюднила висновок щодо Закону № 193-IX, який передбачає скорочення через переатестацію верховних суддів і їх зарплат, припинення повноважень ВККС, новий порядок формування органів судової влади, нові правила дисциплінарної відповідальності суддів (проект № 1008).
Зокрема, комісія позитивно оцінила спрощення системи судової влади шляхом об'єднання Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів, оскільки до цього йшлося в довгій перспективі.
Разом з тим, комісія вказала на недоліки Закону, які можливо погодиться усунути правляча більшість.
По-перше, комісія глибоко стурбована, що Закон ставить у залежність склад Верховного Суду, який було сформовано за відкритою процедурою, від політичної більшості.
Верховний Суд було сформовано за законом, прийнятим минулим складом Верховної Ради. Разом з тим, переформатування ВС після чергових виборів демонструє як суддям, так і громадськості, що посада судді залежить від волі відповідної більшості в парламенті.
"Це очевидна загроза для незалежності та ролі судової влади з огляду на статтю 6 Конвенції про основоположні свободи", - застерігає Венеційська комісія.
Комісія погоджується, що Верховний Суд може бути реформований, але лише після зменшення величезного навантаження, яке існує наразі. Разом з тим, введення касаційних фільтрів може бути виправданим після реформування судів першої та другої інстанцій.
По-друге, пославшись на Amicus Curiae у справі Македонії про системи зарплат та винагороди обраних та призначених посадових осіб, комісія наголосила, на недопустимості будь-якого зв'язку між посадами суддів та термінами виборів Президента та Парламенту.
Отже, основні рекомендації Венеційської комісії такі:
13 грудня 2019 року у офіційній газеті Верховної Ради "Голос України" опубліковано Закон № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Держбюджет набирає чинності з 1 січня 2020 року.
Прожитковий мінімум у 2020 році на одну особу в розрахунку на місяць становитиме:
- з 1 січня 2020 року - 2027 грн;
- з 1 липня - 2118 грн;
- з 1 грудня - 2189 грн.
Прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення становитиме:
- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 грн, з 1 липня - 1859 грн, з 1 грудня - 1921 грн;
- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 грн, з 1 липня - 2318 грн, з 1 грудня - 2395 грн;
- працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 грн, з 1 липня - 2197 грн, з 1 грудня - 2270 грн;
- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 грн, з 1 липня - 1712 грн, з 1 грудня - 1769 грн.
Мінімальна заробітна плата у 2020 році становитиме:
- за місяць - 4723 грн;
- за годину - 28,31 грн.
Встановлено, що у 2020 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:
- для працездатних осіб - 25 %;
- для дітей: з 1 січня - 85 %, з 1 липня - 130 %;
- для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 % відповідного прожиткового мінімуму.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до Закону «Про дошкільну освіту» у 2020 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.
Залишки коштів за медичною субвенцією на 1 квітня 2020 року зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і можуть використовуватися на оновлення матеріально-технічної бази, комп'ютеризацію та інформатизацію комунальних закладів охорони здоров'я, які є надавачами медичних послуг (крім первинної медичної допомоги) за програмою медичних гарантій.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/191678_derzhbyudzhet-2020-oftsyno-opublkovano
_03_03.png)
