Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
З 1 січня 2020 року у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму збільшено розмір аліментів на дитину.
Згідно із Законом про Держбюджет на 2020 рік (стаття 7) з 1 січня 2020 року для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум становить 1779 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років - 2218 грн.
Відповідно до Сімейного кодексу (ч. 2 ст. 182) мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Таким чином, з 1 січня мінімальний гарантований розмір аліментів становитиме:
для дітей віком до 6 років - 889,5 грн.;
для дітей віком від 6 до 18 років - 1109 грн.
Ці показники слід враховувати, якщо із зарплати працівників потрібно утримувати аліменти не в твердій грошовій сумі, а в прив'язці до прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Як і раніше, максимальний розмір аліментів становить 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (згідно з ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину). Відповідно, з 1 січня максимальний розмір аліментів у такому випадку становитиме:
для дітей віком до 6 років - 17 790 грн.;
для дітей віком від 6 до 18 років - 22 180 грн.
За залиття квартири з вини певних осіб, що підтверджено відповідним актом, затвердженим начальником ЖЕКу, якщо потерпіла сторона доведе розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв'язок між ними, винуватці повинні відшкодувати як матеріальні, так і моральні збитки.
Відповідних висновків дійшов КЦС ВС у своєму рішенні від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц.
Позивачка звернулася до суду із позовом, посилаючись на те, що вона є власником квартири, яку було залито сусідами зверху. Причиною залиття належної позивачу квартири є витік гарячої води з системи опалення, у зв'язку з цим житлове приміщення потребує відновлювального ремонту вартістю 5 183, 00 грн. Разом з цим, позивач зазнала додаткові витрати на оплату послуг експерта у розмірі 1 500, 00 грн та чистку килимових доріжок у розмірі 373, 84 грн. Через залиття квартири позивача, понесення незапланованих витрат і порушення звичного життєвого ритму вона зазнала душевних страждань, а тому, на її переконання, їй має бути відшкодована завдана моральна шкода.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніъ інстанцій, з огляду на таке.
Факт залиття квартири, власником якої є позивачка, з вини відповідачів підтверджується актом залиття, затвердженого начальником ЖЕКу. Актом встановлено, що залиття квартири відбулось внаслідок витоку теплоносія на крані випуску повітря опалення (батареї), що у квартирі за цією ж адресою, власниками якої є відповідачі. Зазначений акт у силу ст. 58, 59 ЦПК є належним і допустимим доказом, яким спростовуються відповідні посилання касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги, що акт є належним та допустимим доказом у справі, оскільки складений зі слів невідомих осіб та на підставі незрозумілих документів, зводяться до незгоди із письмовими доказами, оцінка яким надана судами першої та апеляційної інстанцій. Разом з цим слід вважати, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.
Також Верховним Судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно з п. 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабміну № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ЦК власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Отже, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов'язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.
Таким чином, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачами.
Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/192215_zatopili-kvartiru-yak-dovesti-provinu-susdv-v-sud
Кабмін постановою № 1149 від 27 грудня 2019 року вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку. Зокрема, Правила доповнено пунктами 99-1 і 99-2 такого змісту:
“99-1. Рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”, працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
99-2. Рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду".
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/192211_sudovu-povstku-vruchatimut-po-novomu
Держархбудінспекція забезпечила доступ до інформації з Єдиного реєстру дозвільних документів у формі відкритих даних.
Відповідний набір ДАБІ опублікувала на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Про це повідомила прес-служба ДАБІ.
Будь-яка особа (від розробників веб-ресурсів, аналітиків, журналістів до активістів та громадян) зможе вільно використовувати наявну в реєстрі інформацію для проведення власних досліджень, розслідувань, створення аналітичних матеріалів, веб-сервісів, а також для контролю за містобудівною ситуацією в регіонах та у країні в цілому.
У наборі даних опубліковано Єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, за 2019 рік. Також приведено у відповідність інформацію за 2013 - 2018 роки. Раніше ця інформація публікувалася на https://data.gov.ua/ лише у вигляді посилання на Єдиний реєстр дозвільних документів у будівництві, що не відповідало вимогам до машиночитаних даних та не давало можливості користувачам якісно працювати з ними.
Наразі реєстр завантажено та опубліковано у форматі CSV - інформація може бути оброблена технічними засобами програмного забезпечення.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/192218_dozvoli-na-budvnitstvo-mozhna-perevriti-onlayn
З 1 січня 2020 року розпочався черговий етап подання щорічних декларацій за 2019 рік особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Під час заповнення декларацій важливо враховувати зміни, пов'язані із застосуванням оновленого антикорупційного законодавства.
Так, наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 168/19 від 12 грудня 2019 року, яким з 1 січня 2020 року вводиться нова форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Національне агентство з питань запобігання корупції акцентує увагу на тому, що суб'єктам декларування необхідно завчасно перевірити актуальність адреси своєї електронної поштової скриньки та чинність кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Перед початком роботи з Реєстром декларацій потрібно переконатися у наявності усієї необхідної інформації для заповнення декларації.
Законом № 140-IX внесено ряд змін, зокрема до статей 1, 3, 45, 46 та 52 Закону «Про запобігання корупції».
Зокрема, розширено коло суб'єктів декларування, а саме: декларацію необхідно подавати особам, які обіймають посади патронатної служби, визначені Законом «Про державну службу», крім осіб, які виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Також з 1 січня 2020 року обов'язок повідомляти Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані стосується лише суб'єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, та суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків відповідно до ст. 50 Закону «Про запобігання корупції».
Зростають штрафні санкції для роботодавців за порушення законодавства про працю, що обумовлено підвищенням розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальна заробітна плата з першого січня 2020 року становить 4 723 грн.
Так, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків накладатиметься штрафна санкція у розмірі 141 690 грн;
- за порушення термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш, ніж на один місяць, виплата їх не в повному обсязі - 14 169 грн;
- за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - 47 230 грн;
- за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, котрі залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - 47 230 грн;
- за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - 14 169 грн;
- за вчинення перешкод при проведенні перевірки з питань виявлення порушень у частині законодавства про працю - 472 300 грн;
- за порушення інших вимог трудового законодавства - 4 723 грн.
_03_03.png)
