Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім інших, опис двох справ проти України: AGENTSTVO TELEVIDENIYA NOVOSTI, OOO v. UKRAINE, розглянувши яку, ЄСПЛ констатував порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу вираження поглядів) у зв’язку із втручанням у право на свободу вираження поглядів компанії-заявника, яке не було необхідним у демократичному суспільстві; STRYZH v. UKRAINE, у якій ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з недотриманням принципу змагальності у судовому провадженні за участю заявниці.
Варта уваги також справа LAZAREVIĆ v. BOSNIA AND HERZEGOVINA, яка стосувалася недотримання права заявника на справедливий суд через те, що рішення судів у його справі суперечили законодавству та прецедентній практиці вищих судів, тому ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Джерело; https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/873879/
Огляд містить всі актуальні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, сформульовані об’єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в 2018–2019 роках.
В огляді висвітлено низку рішень, присвячених питанням призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків, за вчинення замаху на злочин, звільнення від покарання, кваліфікації дій винних осіб, які вчинили злочини проти власності, правосуддя. Зокрема, в одному з рішень Верховний Суд зазначив, що при призначенні покарання особам, винним у вчиненні замаху на злочин, за який у санкції статті Особливої частини КК України альтернативно передбачено довічне позбавлення волі, правила ч. 3 ст. 68 цього Кодексу не застосовуються. У такому випадку підлягають застосуванню лише правила ч. 4 ст. 68 КК України.
Окремо висвітлено рішення, присвячені застосуванню норм кримінального процесуального права щодо забезпечення права на захист, оскарження ухвал слідчих суддів, права на апеляційне та касаційне оскарження, проведення окремих слідчих дій тощо.
Так, в одному зі своїх рішень Верховний Суд дійшов висновку, що якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення. Крім цього, Верховний Суд висловив позицію, згідно з якою право обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, на розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних не виникає на стадії перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/871167/
Якщо ще десять років тому почути, що чоловік пішов у декретну відпустку, було чимось подібним до невдалого жарту, то зараз в Україні все більше людей адекватно і логічно сприймають інформацію, що не лише мама може доглядати за дитиною у перші роки життя. Стереотипи суспільства потроху руйнуються і це – добре. Бо те, хто має бути з дитиною, повинні вирішувати саме батьки, з урахуванням усіх сімейних обставин, а не нав’язані думки соціуму. Яким чином у собі поєднуються слова «чоловік», «декретна відпустка» і «Законодавство України» - говоримо далі.
Поняття «декретна відпустка» об’єднує у собі два види соціальної відпустки: якщо у відпустку у зв’язку з вагітністю і пологами може піти лише жінка, то по догляду за дитиною по досягненні нею трьох років, коло людей розширюється.
Українським законодавством передбачено, що родина має право обирати, хто з двох батьків піде у декретну відпустку, є така можливість і в інших членів родини.
Стаття 179 Кодексу законів про працю України дозволяє брати відпустку по догляду за дитиною також дідусю, бабусі або іншим родичам, що фактично доглядають за дитиною або ж опікунові чи одному з прийомних батьків.
Якщо зараз про можливість батька взяти декретну відпустку людям відомо, то чомусь мало хто знає, що правом на декретну відпуску до досягнення дитиною трьох років батько може скористатись навіть, якщо перший час за дитиною доглядала мати. Корисний лайфхак: перші півтора року за дитиною/дітьми доглядає мама, наступні півтора року – батько. Не дякуйте! Інколи тривалість такого виду соціальної відпустки продовжується до шести років, у зв’язку з медичними показниками вашої дитини.
Для того, аби тато міг оформити відпустку по догляду за дитиною, йому за місцем роботи потрібно надати такі документи:
Заяву на ім’я керівника з проханням про декретну відпустку;
Копію свідоцтва про народження дитини;
Довідку про те, мама дитини не пішла у декретну відпустку по догляду за дитиною за своїм місцем роботи або вийшла на роботу до закінчення терміну соціальної відпустки;
За батьком зберігається робоче місце і нараховується пенсійний стаж та до трьох років виплачується допомога при народженні дитини.
Роботодавець не має жодного права відмовити чоловіку скористатись його законним правом. Дорогі татусі та матусі! Єдиним бар’єром для оформлення чоловіком декретної відпустки є стереотипні уявлення про гендерні ролі чоловіка і жінки.
Часи змінились і сьогодні кожен з батьків має право як на декретну відпустку, так і на можливість професійної самореалізації. Справа – лише за вмінням домовлятись у родині!
Джерело: https://court.gov.ua/press/news/868992/
Діє оновлена Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України
Порядок засвідчення та видавання копій судових рішень і документів
Учасникам справи, присутнім у судовому засіданні, копії судового рішення вручать негайно після проголошення такого рішення, під розписку безпосередньо в суді.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копію судового рішення, засвідчену відповідно до вимог Інструкції, надішлють у порядку, визначеному законом.
Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати.
Якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівник апарату суду зазначить на копії, що видається чи надсилається; на копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.
Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню, повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду. Вони можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством. Вони виготовляються апаратом суду лише після внесення суми судового збору за виготовлення копії судового рішення.
Копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена шляхом:
виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи;
роздруківки копії судового рішення, збереженого в електронному вигляді в АСДС.
Копія судового рішення (документа) засвідчується відміткою:
"Згідно з оригіналом" (у разі засвідчення копії з паперового оригіналу документа) та може доповнюватися відмітками "Відповідає документу, що міститься в матеріалах справи" (у разі засвідчення копії з фотокопії (сканованої копії) судового рішення);
"Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду" (у разі засвідчення з оригіналу електронного документа, збереженого в АСДС).
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів і прізвища, дати її засвідчення.
Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис".
Якщо копія складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на три проколи, а на зворотному боці останнього аркуша скріплена підписом відповідальної особи апарату суду, засвідчена відбитком печатки суду, із відміткою "Всього в копії _____ арк.", посади та П. І. Б. відповідальної особи апарату суду.
Допускається засвідчувати копії документів поаркушно.
Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.
До копії судового рішення, до якого внесено зміни, також додається копія судового рішення, яким його змінено.
Особа, яка одержала копію судового рішення, іншого документа, повинна розписатись в її отриманні.
Важливо також не пропустити, що судовим рішенням присвоять єврономери.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/192478_nov-pravila-zasvdchennya-sudovikh-rshen
З 29 грудня діють зміни до процесуальних кодексів, згідно з якими юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Разом з тим, досі є чинною норма Конституції щодо представництва в судах виключно адвокатами. Лише 14 січня Верховна Рада попередньо схвалила законопроект № 1013 про скасування норми щодо адвокатської монополії в Конституції. Виключно адвокат здійснюватиме захист особи від кримінального обвинувачення.
У постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18 (К/9901/66600/18) зазначено, що адміністративний суд не може вимагати від представника юридичної особи засвідчити копію довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність. Представник юрособи на підтвердження своїх повноважень має надати самостійно засвідчену копію довіреності, виданої на нього. Довіреність (у цьому випадку від Міністра) має підтверджувати повноваження особи як представника на подання скарги, зокрема й на засвідчення копії довіреності власним підписом.
Касаційний цивільний суд у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 761/35015/17 роз'яснив, що у малозначних справах суди мають приймати скарги від представників, які не є адвокатами, оскільки процесуальну дієздатність має, зокрема, фізична особа, яка досягла повноліття. Зазначимо, що 15 січня прийнято Закон, яким розширено перелік малозначних справ (докладніше).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 вказала, що в ордері має бути зазначена конкретна назва суду, в якому адвокат надає правову допомогу. Проте восьмеро суддів Великої Палати виклали окрему думку щодо правил заповнення ордеру на надання правової допомоги, оскільки вважають, що в ордері достатньо вказати "орган державної влади".
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/192548_pravila-predstavnitstva-v-sud-zmni--praktika
_03_03.png)
