Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
Черговий (третій у 2020 році) огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис трьох справ проти України, в яких констатовано порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:
GOLOVKO v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) з причин жорстокого поводження працівників правоохоронних органів із заявником та порушення ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) у зв’язку з несправедливістю судового провадження проти заявника загалом;
YURIY KOVAL v. UKRAINE – порушення ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) через порушення прав заявника під час тримання його під вартою) та порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю провадження щодо заявника;
STRYUKOV v. UKRAINE – порушення ст. 3 Конвенції у зв’язку з відсутністю належної медичної допомоги під час ув'язнення заявника та через умови перевезення заявника із СІЗО до суду.
Звертаємо увагу в цьому огляді також на справу MAGYAR KÉTFARKÚ KUTYA PÁRT v. HUNGARY. Відповідно до її обставин національні суди наклали штраф на політичну партію-заявника за те, що вона створила мобільний додаток, який давав змогу виборцям фотографувати, анонімно завантажувати та коментувати недійсні виборчі бюлетені/голоси під час референдуму щодо імміграції у 2016 році.
Велика Палата ЄСПЛ констатувала у зв’язку із зазначеним порушення п. 2 ст.10 Конвенції (право на свободу вираження поглядів), зауваживши, що закон, застосований задля обмеження свободи вираження поглядів, не був сформульований з належною точністю для того, щоб дозволити партії-заявникові відповідним чином регулювати свою поведінку.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/878949/
Серед них позиції:
- зі справ кримінального судочинства – щодо порядку повідомлення про підозру судді;
- зі справ цивільного судочинства – щодо компенсації за нежитлову нерухомість, зруйновану на території проведення антитерористичної операції;
- зі справ адміністративного судочинства – щодо юрисдикції спору з приводу оскарження рішення КДКА про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності;
- зі справ господарського судочинства – щодо можливості суду самостійно здійснювати правову кваліфікацію спірних правовідносин, а також щодо способів захисту корпоративних прав учасника товариства.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/877177/
Конституційний Суд України визнав неконституційними положення, які передбачають поетапне підвищення пенсійного віку для окремих категорій осіб.
Про це йдеться в Рішенні № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", яке ухвалила Велика палата КСУ.
Йдеться про поетапне збільшення на 5 років віку для виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених в оспорюваних нормах Закону № 213.
Конституційний Суд виходив із того, що працівники, які працювали в шкідливих умовах і погоджувалися на таку працю через можливість отримання окремих пільг, мали об'єктивні очікування, що в них є право виходу на пенсію на умовах, визначених Законом № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".
Після внесення змін Законом № 213 їх право виходу на пенсію на певних умовах звужено. Це КСУ розцінив як погіршення їх юридичного становища щодо права призначення пенсії.
Конституційний Суд вирішив, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону про пенсійне забезпечення, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону про пенсійне забезпечення, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;
г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;
д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування;
е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів;
з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Повний перелік категорій осіб, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи можна переглянути в Рішенні КСУ та відповідних нормах Закону про пенсійне забезпечення, замовивши тестовий доступ до систем.
Нагадаємо, що норми, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття рішення КСУ (це ст. 13, ч. 2 ст. 14, пункти "б" - "г" ст. 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII).
Також КСУ також вирішив закрити конституційне провадження у справі в частині, що стосується тверджень народних депутатів про неконституційність інших оспорюваних положень у зв'язку з їх невідповідністю вимогам Закону "Про Конституційний Суд України".
Рішення Конституційного Суду є обов'язковим, остаточним і не може бути оскаржено.
Згідно з повідомленням Фонду соціального страхування України, за підсумками 2019 року середній розмір допомоги за лікарняними від Фонду соцстраху склав 281,4 грн за кожен день хвороби. Це на 26 % більше, ніж у 2018 році.
Загалом у минулому році на фінансування допомог з тимчасової втрати працездатності було направлено 9,9 млрд грн. Виплати отримали майже 2,2 млн працюючих.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків:
- тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
- необхідності догляду за хворою дитиною;
- необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
- догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
- карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
- тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
- протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
- перебування на лікуванні в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/192630_pdvishchilisya-viplati-za-lkarnyanimi
Національне агентство з питань державної служби вже надавало роз'яснення, якими документами підтверджується рівень вільного володіння державною мовою.
Роз'ясненням від 17 січня 2020 року № 83-р/з НАДС уточнило, що згідно зі статтею 25 Закону № 889-VIII "Про державну службу" особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, зокрема, мала подати до конкурсної комісії посвідчення щодо вільного володіння державною мовою.
Законом № 117-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" внесено зміни до Закону про держслужбу (в тому числі до пункту 5 частини першої статті 25). Зазначеними змінами передбачено, що переможець конкурсу, оголошеного після 25 вересня 2019 року, має надати копії документів про підтвердження рівня вільного володіння державною мовою.
На думку НАДС, документами про підтвердження рівня вільного володіння державною мовою можуть бути, зокрема:
- або документ державного зразка про середню/вищу освіту, в якому зазначено про вивчення предмета/дисципліни, що підтверджують знання української мови;
- або посвідчення щодо вільного володіння державною мовою, отримані до 25 жовтня 2019 року.
Зазначений перелік документів не є вичерпним.
Ознайомтеся, що передбачає мовний закон.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/192621_yak-pdtverditi-znannya-ukransko-movi-dlya-derzhsluzhbi
_03_03.png)
