1. Верховний Суд публікує огляд судової практики Касаційного цивільного суду за січень 2020 року
До січневого Огляду судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вміщено низку правових позицій у різних категоріях справ (житлові, договірні, сімейні, трудові, земельні спори), які стануть у нагоді під час правозастосування.
Вирішуючи спір у житловому спорі судом зазначено, що тривалий час проживання у спірній квартирі/будинку особи, яка не має іншого житла, є достатньою підставою для того, щоб вважати квартиру/будинок житлом цієї особи в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сформульовано висновок, що розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень (частини четвертої статті 369 ЦК України).
Вкотре КЦС звертає увагу на те, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір не сплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення і її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому стягнення не проводилось. Крім цього, Судом сформульовано висновок, що навіть за відсутності спору щодо місця проживання неповнолітньої дитини з одним із батьків суд може вирішити це питання одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Судом ухвалено низку постанов у спорах, що виникають із трудових правовідносин, зокрема зазначено, що посада методиста бібліотеки не належить до посад, які обіймають учасники навчально-виховного процесу, і до повноважень працівника, що займає таку посаду не входить виконання педагогічної чи виховної функції, а отже, він не може бути звільнений за вчинення аморального проступку згідно з пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України. Окреме місце у цій категорії справ займають спори про припинення трудових договорів, так судом наголошується, що переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності не передбачає набуття ним характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк та виключає застосування частини другої статті 39-1 КЗпП України.
У січневому огляді вміщено і питання процесуального права, а саме зазначено, що в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги якого порушено, та в чому саме полягає порушення. Неприпустимим є лише просто перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства.
Джерело https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/905379/
2. Верховний Суд публікує черговий огляд рішень ЄСПЛ
Черговий (дев’ятий) у 2020 році огляд рішень Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, рішення у справі IVANKO v. UKRAINE, в якому констатоване порушення ст. 3 Конвенції (заборона катування) у процесуальному аспекті у зв’язку з нездатністю держави провести належне розслідування тверджень заявника про жорстоке з ним поводження з боку працівників правоохоронних органів.
Вартою уваги також є справа FILKIN v. PORTUGAL. Вона стосується негативних правових наслідків, які можуть настати для держави, якщо в межах кримінального провадження необґрунтовано застосовується арешт майна особи, підозрюваної у вчиненні злочину. У цій справі це було пов’язано із арештом банківських рахунків заявника у зв’язку з підозрою у «відмиванні» коштів. Арешт було застосовано на 3 роки, після чого знято. У зв’язку з цим Суд встановив порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності).
Джерело https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/907496/
3. Права працівників під час оголошення карантинних заходів
У зв'язку із затвердженням Урядом 11 березня 2020 року заходів, які необхідно вжити через загрозу епідемії коронавірусної інфекції в Україні, та рішення Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19)» КМДА (протокол № 9) щодо забезпечення недопущення до роботи працівників підприємств та установ міста Києва з ознаками інфекційного захворювання, Мінекономіки та Держпраці інформують про таке.
Частиною першою статті 2 КЗпП визначено, зокрема, що право громадян України на працю (тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру), включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.
Для правильного застосування законодавства про працю під час дії карантинних заходів Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Державна служба з питань праці також звертають увагу на нижченаведене.
Статтею 46 КЗпП визначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Таким чином випадки відсторонення працівника від роботи чітко визначено законодавством.
Водночас абз. 2 ч. 1 ст. 14 Закону «Про охорону праці» визначено, що працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Частиною 2 цієї статті зазначено, що працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених в частині першій вимог.
З огляду на зазначене та з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції, збереження життя, здоров'я та забезпечення безпеки працівників та оточуючих, у разі виявлення у працівника первинних ознак захворювання роботодавцям рекомендується негайно забезпечити направлення такого працівника для медичного огляду та встановлення відповідного діагнозу.
Крім цього, зауважено, що відсутність працівника на роботі у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, хворобою, що підтверджується відповідними документами, не може бути підставою для звільнення чи відсторонення такого працівника. А надання працівником виданого у встановленому порядку листка непрацездатності є підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до статей 22 - 24, 30 - 34 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Разом з тим Мінекономіки та Держпраці пропонують роботодавцям, за можливості, максимально забезпечити використання дистанційної форми праці та (або) гнучкого режиму робочого часу, запроваджувати режим роботи на умовах скороченого та неповного робочого часу з урахуванням вимог, визначених законодавством, а також максимально сприяти реалізації права працівників на отримання, за їх проханням, оплачуваних відпусток та відпусток без збереження зарплати, що надаються працівникам в обов'язковому порядку, та відпустки без збереження зарплати, яка надається за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством.
Поряд з цим рекомендовано забезпечити працівників антисептичними та дезінфікуючими засобами та проінформувати їх про профілактичні заходи, розміщені на офіційному сайті МОЗ.
4. Цікаві рішення Верховного Суду щодо відповідальності водіїв
- Інспектор поліції може перевірити водійське посвідчення без доведення законності зупинки авто
Верховний Суд вказав, що водій повинен на вимогу інспектора пред'явити встановлені документи
- Яка помилка поліцейського анулює штраф за порушення ПДР
ВС роз'яснив, що в постанові про порушення ПДР має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото- чи відеозапис порушення
- Верховний Суд роз'яснив, як правильно перетинати пішохідний перехід
Надано роз'яснення стосовно застосування пункту 18.1 ПДР
- Службове авто не підлягає обов'язковому технічному огляду: ВС
Верховний Суд роз'яснив, які автомобілі підлягають обов'язковому технічному контролю
- Сплата штрафу і підпис водія на постанові щодо порушення ПДР не є доказом провини
У адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача
- Водій авто, яке перегороджує шлях пішоходів, повинен сплатити штраф - ВС
Вільне пересування пасажирів є важливою умовою належної організації дорожнього руху
- Що буде пішоходу за ДТП з його вини
На пішохода, винного в ДТП не можуть бути покладені обов'язки з відшкодування шкоди, нанесеної джерелом підвищеної небезпеки
5. Кампанію декларування - 2020 продовжено до 1 червня
17 березня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.
Крім того, суб’єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію перед звільненням або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.
Джерело https://nazk.gov.ua/uk/novyny/kampaniyu-deklaruvannya-2020-prodovzheno-do-1-chervnya/
_03_03.png)
