У другому аналітичному огляді судової практики у справах щодо захисту прав, свобод та інтересів громадян України, які стали вимушеними переселенцями, висвітлено правові позиції, зокрема, щодо:
Джерело https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/922807/
Черговий (тринадцятий у 2020 році) огляд рішень Європейського суду з прав людини містить опис семи справ щодо країн – учасниць Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В одній з них – MAZAHIR JAFAROV v. AZERBAIJAN – національні суди відмовили заявнику у задоволенні позову про виселення колишніх членів його родини за відповідну компенсацію з квартири, яку він раніше приватизував. ЄСПЛ у зв’язку з цим констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд).
Цікавою може бути і справа CHORBADZHIYSKI AND KRASTEVA v. BULGARIA, в якій ЄСПЛ також констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, однак у іншому аспекті. Так, національні суди у справі за позовом заявників до держави про компенсацію їм моральної шкоди за втрату близької людини стягнули з них суму судового збору, що значно перевищувала присуджену заявникам у результаті такого розгляду компенсацію. Більше того, остаточна вимога сплатити судовий збір у надмірному розмірі була пред’явлена заявникам на завершальній стадії судового провадження, що позбавило їх можливості взагалі належно оцінити доцільність подання такого позову.
Джерело https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/923767/
В Україні триває карантин, запроваджений через пандемію COVID-19. Якщо водії не будуть дотримуватися встановлених Урядом обмежень, то їм загрожує штраф у розмірі від 17 000 до 34 000 грн.
Про те, що заборонено і що дозволено робити під час карантину автомобілістам, 7 квітня роз'яснили в Кропивницькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Автомобілістам дозволено:
- їздити на своєму автомобілі (причому не тільки по Україні, а й за кордон, щоправда, через обмежену кількість пунктів пропуску), втім, по всій території України на кордонах областей та при в'їзді в великі населені пункти або ті, які визнані джерелами інфікування, в'їзд обмежений або заборонений;
- перевозити в легковому авто пасажирів (якщо в сім'ї є діти до 14 років, то кількість людей в машині обмежена технічними характеристиками авто; але це повинен бути саме легковий автомобіль, в якому не буває більше 9 місць разом з водійським);
- перебувати в автомобілі без маски (власне авто - не громадське місце, тому хоч тут вільно дихаєте);
- заправляти своє авто на АЗС;
- пити каву або їсти на АЗС (більшість АЗС ввели особливі ступені обережності);
- забирати їжу на пунктах видачі;
- мити і ремонтувати своє авто самостійно;
- ремонтувати своє авто на СТО, віддавати його на сервіс;
- купувати нові автомобілі і автозапчастини;
- реєструвати нове авто онлайн;
- замінити онлайн водійське посвідчення;
- брати авто в оренду;
- сертифікувати транспортний засіб або ГБО;
- застрахувати своє авто або оформити документи для відшкодування при страховому випадку (найчастіше онлайн).
Водіям автомобілів заборонено:
- користуватися автомобілем на відстань більше 2 км від будинку особам, які потребують самоізоляції;
- пересуватися в автомобілі більш ніж двом дорослим людям без дітей до 14 років;
- в'їжджати в міста або села, які визнані вогнищем COVID-19;
- купувати старі автомобілі (їх неможливо належним чином зареєструвати, хоча оформити договір купівлі-продажу можна);
- забороняється перебування в громадських місцях без масок або респіраторів (парковка вважається громадським місцем, тому якщо ви зупиняєте свій автомобіль в спеціально відведеному для цього місці (наприклад, біля супермаркету), то не забудьте надіти маску, інакше вас можуть оштрафувати).
Джерело https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/194484_karantin-shcho-zaboroneno--shcho-dozvoleno-avtomoblstam
Судова гілка влади не може зупиняти свою діяльність навіть в умовах карантину. Однак і працювати так, як раніше, теж неможливо. Що ж відбувається в українських судах і які зміни відбулися в чинному процесуальному законодавстві - все це ми розглянемо в цьому матеріалі.
Зміни в законодавстві
Закон 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» вніс зміни до судових процесів.
Адміністративне, цивільне, господарське судочинство зазнало однакових змін.
Законом закріплено, що учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ідентифікація особи учасника справи здійснюватиметься шляхом накладення електронного підпису, якщо такого підпису особа не матиме, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Примітка:
Порядок підтвердження особи учасника справи Державною судовою адміністрацією наразі не визначено. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) не функціонує, а Положення про ЄСІТС, на яке здійснюється посилання в процесуальних кодексах, наразі не прийнято.
Основні сподівання на порядок підтвердження особи учасника справи, що має як найоперативніше визначити ДСА України.
Всі процесуальні строки продовжаться на час карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк встановленого карантину.
Кримінальне судочинство
Дійсно важливою зміною в умовах карантину є можливість проведення судових засідань дистанційно за допомогою мережі інтернет. Але тут прихована проблема: ЄСІТС, що досі не працює.
Коли запрацює електронне судочинство в Україні?
ЄСІТС мала запрацювати ще з 2019 року. Але ключовим тут стало, нажаль, слово «мала».
Голова Державної судової адміністрації України наказом від 13 квітня 2018 року №168 затвердив Концепцію побудови Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Концепція визначає структуру, організацію та принципи побудови ЄСІТС з використанням сучасних програмно-технічних засобів.
Проте наприкінці минулого року вийшла нова редакція Концепції побудови ЄСІТС, яку затвердили наказом Державної судової адміністрації України від 07 листопада 2019 року № 1096. Цей документ визначив нові строки створення та запуску ЄСІТС та Електронного суду. Оновлена Концепція відклала повноцінний запуск ЄСІТС та «Електронного суду» на 2023 рік.
Тобто повноцінного запуску Електронного суду за попередні періоди не відбулося, є лише пілотні версії, які працюють з численними помилками та недоліками. І наразі можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не видається можливою.
Чи прискорить карантин запуск ЄСІТС?
Протиепідемічні заходи значно прискорюють деякі процеси в країні, спостерігаємо це і стосовно судової системи. Вища рада правосуддя 26 березня зажадала від Державної судової адміністрації негайно надати проект Положення про ЄСІТС в частині забезпечення дистанційної участі в судових процесах. Також ВРП підкреслила, що ЕСІТС повинна запрацювати вже 01 травня 2020 року. Натомість Державна судова адміністрація пообіцяла розробку змін до процесуальних кодексів, положення про проведення судових засідань в дистанційному режимі і доопрацювання підсистеми «Електронний суд» для забезпечення можливості подавати в суд матеріали в електронному вигляді до 01 червня.
Заплановане впровадження системи, що мала бути поступово запущена до 2023 року, скоротили до надзвичайно стислих строків у 2 місяці.
ДСА зазначила, що офіційне введення підсистеми «Електронний суд» без запуску всіх складових ЄСІТС вимагає нормативного врегулювання, внесення змін до процесуальних кодексів та розробки окремого порядку проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
А як щодо інших технічних можливостей?
В період, коли левова частка світового бізнесу перейшла у дистанційний режим роботи за допомогою різних мобільних рішень, таких як Zoom, Microsoft Teams або Skype, чи можливим був би такий варіант для служителів Феміди? Радник голови ДСА Леонід Богданов зазначив, що нові процесуальні норми передбачають віддалену участь сторін «з використанням власних технічних засобів», а не інших засобів комунікації. Програмне забезпечення відео-конференц-зв'язку, яке буде використовуватися для дистанційного судочинства, має вирішувати ряд завдань, головним з яких є підтвердження особи учасника судового процесу (за допомогою ЕЦП). Крім того, необхідно забезпечити: обробку заявок на участь, відеозапис судового засідання, як того вимагає законодавство, ведення протоколу і т.п. Нічого з цього не можна зробити з використанням усім нам відомих програм. Саме тому і має бути впроваджене спеціалізоване програмне забезпечення.
Що відбувається в українських судах?
Єдиного затвердженого підходу до роботи судів та їх структурних підрозділів сьогодні немає. Кожна окрема установа самостійно визначає графік роботи, порядок і спосіб проведення засідань, порядок доступу до приміщень суду, подання документів тощо. За даними прес-матеріалу Служби судової охорони в усіх 227 судах, органах та установах системи правосуддя, що перебувають під охороною Служби, пункти пропуску забезпечені засобами для дезінфекції рук та предметів. Усім без винятку працівникам і відвідувачам установ системи правосуддя співробітники Служби проводять дистанційну термометрію та обмежують допуск особам з ознаками респіраторних захворювань. Так, з початку карантинних заходів у судових установах Києва та Київської області до приміщень судів не допущено 18 осіб з ознаками респіраторних захворювань і підвищеною температурою тіла. Але Служба судової охорони працює ще не у всіх українських судах, тож і протиепідемічні заходи теж вживаються не у всіх судах однаково.
Вища рада правосуддя рекомендувала судам неухильно дотримуватися приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 щодо запровадження карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 та надала власні рекомендації щодо судочинства, зокрема:
Якщо спробувати підвести певні підсумки, то можна сказати, що суди працюють, рекомендацій Вищої ради правосуддя в судах дотримуються, а чи відбудеться пришвидшене впровадження ЄСІТС - покаже час
Джерело https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/194334_sudova-sistema-ukrani-v-umovakh-karantinu
Загальні положення:
Питання надання відпусток «за власний рахунок» регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законом України «Про відпустки», Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
В законодавстві відпустка за власний рахунок визначається як відпустка без збереження заробітної плати.
Статтею 84 КЗпП України та Розділом VI Закону України «Про відпустки» передбачено такі види відпусток без збереження заробітної плати:
- Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку.
- Відпустка без збереження заробітної плати, за згодою сторін.
Право на відпустку без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку має значна кількість категорій населення (батьки-одинаки, особи, які мають намір одружитись, інваліди тощо), але такий вид відпустки надається строком не більше 15 календарних днів на рік. Тобто, відмовити в наданні такої відпустки роботодавець не має права.
Щодо неоплачуваної відпустки (без збереження заробітної плати) за згодою сторін, то законодавство встановлює досить чіткі умови її отримання, - це згода сторін, а також тривалість - не більше 15 календарних днів на рік.
Таким чином, роботодавець не уповноважений самовільно відправляти працівників у неоплачувану відпустку, оскільки для цього необхідна письмова заява про надання саме такого виду відпустки від відповідного працівника.
Водночас, слід мати на увазі, що надання такої відпустки являється правом роботодавця, а не обов'язком, тому на це необхідно також звертати увагу.
Закон України «Про відпустки» не містить вимоги про те, що відпустка за свій рахунок надається за відпрацьований рік, тому відповідно надавати таку відпустку потрібно, орієнтуючись на календарний рік. Тобто право на неоплачувану відпустку виникає незалежно від часу, відпрацьованого в конкретного роботодавця. У разі, якщо працівник протягом кількох років не брав відпустку за свій рахунок або використав її не повністю, не використані ним дні такої відпустки на наступні роки не переносяться.
Відпустки без збереження заробітної плати в умовах карантину:
Відповідно до ч. 3 ст. 84 КЗпП, у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, в разі отримання такої відпустки за згодою сторін.
Нагадаєм, що згідно Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з урахуванням змін, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215 та від 25.03.2020 р. №239) постановлено (поміж-іншим), установити з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на всій території України карантин.
Проте, слід пам'ятати, що вказані зміни в ст. 84 КЗпП набули чинності 17.03.2020. Такі нововведення необхідні були для того, щоб не встановлювалися адміністративні штрафи за порушення трудового законодавства, адже за такий проступок у чинному законодавства встановлено штраф у розмірі від 510 грн. до 1700 грн.
При внесенні змін до законодавчих норм, народні депутати не встановили умови про які саме види відпусток зазначено, тому аналізуючи Закон № 530 - ІХ можна вважати, що дана норма поширюється на всі види відпусток під час карантину, за виключенням спеціальних норм.
Говорячи про такі особливості, слід також згадати про те, що відповідно до п. 1 ч. 2 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, відпустку за його згодою.
Вказаний інструмент дозволяє працівнику не отримувати будь-яких відпусток, виконувати свої функціональні обов'язки та отримувати заробітну плату, залишаючись вдома.
Таким чином, починаючи з 17.03.2020 можливо за згодою сторін отримати відпустку без збереження заробітної плати не обмежуючись 15-ти денним терміном. Натомість строк такої відпустки може обмежуватись тривалістю карантину (тобто до набуття чинності постанови Уряду про завершення карантину на всій території України).
Як отримати відпустку без збереження заробітної плати?
Як вже зазначалося, працівник може отримати відпустку без збереження заробітної плати з-за різних умов, але лише на підставі їх письмової заяви. На період карантину безоплатні відпустки можуть бути різними, а отже, і оформлюються вони по різному. Головні умови, які повинні бути зазначені в заяві це:
- причина щодо надання неоплачуваної відпустки;
- дата початку відпустки;
- тривалість даної відпустки.
Необхідно звернути увагу, якщо працівник оформляє обов'язкову відпустку без збереження заробітної плати, то до заяви необхідно додати відповідні документи, а у разі відпустки, яка надається за згодою сторін - оформлюється лише заява, без додавання підтверджувальних документів.
За результатами розгляду такої заяви роботодавцем має бути виданий відповідний наказ. Слід звернути увагу, що в заяві, і в наказі, має бути чітко вказаний строк наданої відпустки.
Також роботодавці та працівники не повинні плутати відпустку за угодою сторін на час карантину із відпусткою без збереження заробітної плати. Адже обидві відпустки оформляються наказами, але у наказі зазначаються різні правові підстави надання відпустки: розпорядження Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування чи закладу освіти. Роботодавцям слід пам'ятати, що відправити всіх працівників у відпустку за власною ініціативою - неможливо. Це є грубим порушенням трудового законодавства, за яке передбачено адміністративна та кримінальна відповідальність.
У разі, якщо на території України будуть продовженні часові межі карантину, необхідно оформити повторні заяві та видати відповідні наказ, якщо ваша відпустка без збереження заробітної плати оформлена за згодою сторін.
Отже, враховуючи все вищесказане, можна дійти висновку, що протягом дії карантину працівник може отримати два види неоплачуваної відпустки: яка надається в обов'язковому порядку та відпустку за згодою сторін.
В будь-якому випадку для отримання відпустки необхідне волевиявлення працівника та його письмова заява. Також необхідно пам'ятати, що тривалість відпустки за згодою сторін обмежується тривалістю карантину та не включається у строк 15-ти денної «загальної» відпустки без збереження заробітної плати.
Джерело https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/194411_vdpustka-za-vlasniy-rakhunok-umovi--strok
_03_03.png)
