flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Огляд правових новин минулого тижня (з 20.04. по 24.04.)

28 квітня 2020, 10:57

Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації. 

1. Верховний Суд пропонує ознайомитися з оглядом судової практики ККС ВС

Огляд містить ряд важливих правових позицій Касаційного кримінального суду, висловлених під час розгляду кримінальних проваджень щодо оцінки документів як предметів складів злочинів, передбачених статтями 357, 358, 366 КК.

В огляді містяться правові позиції Касаційного кримінального суду відносно визнання/невизнання предметом складів злочинів, передбачених статтями 357, 358, 366 КК, окремих видів документів.

Так, предметами вказаних вище складів злочинів було визнано платіжну картку, банківську картку, протокол загальних зборів співвласників підприємства, декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, проєкт відведення земельної ділянки, матеріали кримінального провадження у паперовій формі, протокол допиту свідків.

Офіційними документами не були визнані: протокол загальних зборів власників квартир будинків, лист до приватного нотаріуса про погашення позики та повне виконання іпотекодавцем своїх зобов’язань за кредитним договором, маршрутний документ, технічний звіт по відновленню адміністративної межі в натурі (на місцевості), акт прийому-передачі на зберігання межових знаків, типовий бланк додаткової угоди до договору оренди землі з частково надрукованим текстом, декларація про готовність об`єкта до експлуатації. 

Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/927844/ 

2. Верховний Суд пропонує ознайомитися з черговим оглядом рішень ЄСПЛ 

Черговий (п’ятнадцятий) у 2020 році огляд рішень Європейського суду з прав людини містить опис лише однієї справи – DRAGAN PETROVIĆ v. SERBIA, під час розгляду якої Суд зробив висновки щодо актуальних питань правозастосування в країні – учасниці Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з обставинами справи правоохоронні органи в межах розслідування злочину здійснили обшук у квартирі заявника та примусово відібрали в нього біологічні зразки для проведення аналізу ДНК.

ЄСПЛ, зокрема через недосконалість законодавства, що регулювало порядок здійснення процедури відібрання біологічних зразків, констатував у цій справі порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя), водночас не вбачаючи порушення цієї статті в аспекті проведення обшуку квартири заявника.

Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/930015/ 

3. КЦС ВС надав судам методичну інформацію щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину 

Щодо продовження процесуальних строків під час дії карантину

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID–19)» (далі – Закон № 540-ІХ), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

З метою забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацією з відповідних питань правозастосування, реагуючи на численні звернення судів, згідно зі статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повідомляємо про таке.

  1. На усій території України карантин установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року (постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 і від 02 квітня 2020 року № 255). Період зазначено на час написання цього листа.

N.B. Прийменник «до» означає включно.

  1. Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону № 540-ІХ, тобто з 02 квітня 2020 року. Проте, ураховуючи зміст статті 3 ЦПК України, а також те, що запропоновані зміни не встановлюють нових обов’язків, не скасовують і не звужують прав учасників судового процесу, не обмежують їх використання, вони мають зворотну силу, тобто поширюються на правовідносини, пов’язані зі здійсненням судочинства у всіх справах, тобто тих, які вже знаходяться на розгляді в судах усіх інстанцій, так і тих, які будуть відкриті у подальшому. При цьому дата введення карантину на всій території України не має значення, якщо цивільні процесуальні правовідносини тривають.
  2. Процесуальні дії суду та учасників судового процесу мають здійснюватися лише в рамках відповідних стадій судочинства, у послідовності та в межах певного часу, зокрема визначених процесуальних строків для учасників справи та строків судової діяльності, встановлених законом для суду (службові строки).
  3. Законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.
  4. Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, – встановлюються судом.

При цьому у статті 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Отже, суду слід розрізняти строки, тривалість яких наперед визначена законом, і строки, тривалість яких визначається судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи та особливостей кожної конкретної процесуальної дії.   

  1. Незважаючи на те, що в тексті Закону № 540-ІХ йдеться про продовження процесуальних строків, тобто строків, установлених учасникам справи для вчинення процесуальних дій, продовження стосується і деяких службових строків, зазначених, наприклад, у статтях 185, 210, 222, 253, 275, 357, 371, 393, 407 ЦПК України. Разом з тим, на відміну від процесуальних строків, продовження яких має абсолютний характер, службові строки продовжуються лише за умови, якщо вчинення процесуальної дії суддею (судом) залежить від вчинення або невчинення певних процесуальних дій учасниками справи. Іншими словами, внесені зміни не знімають із судді (суду) обов’язку вчинювати процесуальні дії та ухвалювати відповідні процесуальні рішення у строки, прямо передбачені нормами ЦПК України, якщо учасники справи належним чином виконали покладені на них обов’язки та реалізували надані їм права.

Водночас, ураховуючи, що за загальним правилом ЦПК України не ставить в залежність вчинення процесуальних дій суддею (судом) або ухвалення відповідного судового рішення від вчинення процесуальних дій учасниками справи, у цьому випадку, за логікою внесених законодавчих змін, початок службових строків має обчислюватися з моменту вчинення відповідних процесуальних дій учасниками справи.

  1. У зв’язку з тим, що вчинення процесуальних дій та ухвалення судових рішень законодавцем поставлено в залежність від вчинення відповідних дій учасниками справи, наведене може призвести до того, що в ряді випадків суд не зможе розглянути справи, вирішити інше процесуальне питання чи ухвалити судове рішення, не порушивши права учасника справи. Тобто до закінчення карантину суди не можуть розглядати справи, в яких «зобов’язаний» учасник не вчинив процесуальної дії, яка від нього очікується, або не реалізував надані йому процесуальні права.

З метою дотримання прав учасників справи вбачається за доцільне в кожному судовому рішенні попереджати (роз’яснювати, оскільки нерідко учасник процесу може цього не знати) про продовження процесуальних строків, однак окреслювати певний орієнтовний строк, наприклад, зазначати таке: «протягом десяти днів з моменту отримання копії судового рішення, але не пізніше закінчення строку карантину». Разом з тим слід враховувати, що вчинення процесуальних дій після закінчення цього строку все рівно буде вважатися правомірним у контексті вищезазначеного закону.

Отже, установлений у судовому рішення строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину.

  1. Якщо процесуальний строк почав перебіг до 12 березня 2020 року, то його тривалість буде дорівнювати: кількість днів строку, визначеного законом, які пройшли до 12 березня 2020 року + період карантину + кількість днів строку, які залишись від визначеного законом строку.

Приклад: строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів. До початку карантину пройшло 15 днів із визначеного законом 30-денного строку. Загальний строк на апеляційне оскарження з урахуванням положень Закону 540-ІХ становитиме: 15 + період карантину + 15.

Якщо процесуальний строк почав перебіг під час дії карантину, то його тривалість буде складати: кількість днів до закінчення карантину + визначений законом процесуальний строк.

Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється.   

Приклад: перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 10 квітня 2020 року, тоді з урахуванням дії Закону 540-ІХ після закінчення карантину з наступного дня потрібно буде обчислювати строк на апеляційне оскарження, визначений законом, тобто 30 днів.

Зазначене стосується й обчислення річного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України).

  1. Якщо право на вчинення процесуальної дії в учасника справи виникло під час дії карантину, перебіг процесуального строку починається у день, наступний після закінчення дії карантину, і в повному обсязі, встановленому законом (або судом).
  2. У частині першій статті 273 ЦПК України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У зв’язку з цим, оскільки відповідно до статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження продовжений до закінчення строку карантину, всі судові рішення судів першої інстанції, які були ухвалені під час дії карантину, набудуть чинності лише після його закінчення, тобто коли закінчиться строк на апеляційне оскарження. Наведене стосується й судових наказів і заочних рішень суду.

Разом з тим, оскільки статті 384, 419 ЦПК України визначають, що постанова суду апеляційної чи касаційної інстанцій набирає законної сили з дня її прийняття, вищевказаний Закон № 540-ІХ ніяк не впливає на законну силу судових рішень апеляційних судів.

  1. Виконавчі листи на виконання рішення суду можуть бути видані лише в разі набрання рішенням суду законної сили, крім судових рішень, які підлягають негайному виконанню.
  2. Оскільки строки на перегляд та оскарження судових рішень Законом № 540-ІХ продовжені до закінчення карантину, подання заяв і скарг без дотримання строків, передбачених нормами ЦПК України, до закінчення карантину не буде підставою для залишення таких заяв і скарг без руху, оскільки згідно із зазначеним Законом вони подані своєчасно. Відповідно, особи не повинні подавати заяву про поновлення пропущеного строку. Водночас із метою дотримання принципу правової визначеності рекомендуємо у мотивувальній частині судового рішення зазначити, з чого виходив суд.

Однак наведене не стосується ситуацій, коли пропуск процесуального строку відбувався ще до початку оголошення карантину. Тобто, якщо процесуальний строк сплинув до 12 березня 2020 року, то дія Закону 540-ІХ його не змінює.

Разом з тим посилання на те, що особа пропустила строк через оголошення карантину, може враховуватися як поважна причина.

  1. Згідно із Законом № 540-ІХ строк, на який продовжені процесуальні строки, визначений строком закінчення карантину, тобто моментом, коли Кабінет Міністрів України ухвалить офіційне рішення про його закінчення. Відповідно, у резолютивній частині судового рішення, в якому встановлюється строк для вчинення процесуальних дій, крім зазначення процесуального строку, доцільним є використання законодавчого формулювання, а саме «до закінчення строку карантину».

 Джерело:  https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/928802/ 

4. Судочинство під час карантину: судова практика з процесуальних питань

З моменту впровадження в Україні карантину минуло вже майже півтора місяці. За цей час виникла ціла хвиля так званого «карантинного» законодавства. Новації не оминули і питання здійснення правосуддя. Давайте розглянемо, що змінилося у судочинстві і що нового з'явилося у судовій практиці у прив'язці до карантинних умов.

ЄСІТС

Коротко про запровадження давно обіцяної Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) та «Електронного суду», як її складової.

15 грудня 2018 року процесуальні кодекси (цивільний, господарський, адміністративного судочинства) було переписано із значними змінами порядку судочинства. Серед іншого, такі зміни передбачали побудову ЄСІТС - сучасної системи, яка мала на меті відхід від паперової тяганини та впровадження в судочинство новітніх технологій. Запуск ЄСІТС відкладали вже декілька разів, останній раз на далекий 2023 рік, але саме зараз всі раптово зрозуміли, як би така система стала в нагоді саме за умов карантину. Пандемія прискорила процес судової діджиталізації, і запуск ЄСІТС Державна судова адміністрація обіцяє вже 1 червня цього року.

Система EasyCon

На особливу увагу заслуговує запровадження з 13 квітня 2020 року системи EasyCon, яка дуже легка та зрозуміла у використанні. Фактично для участі в режимі відеоконференції від учасника вимагається мінімум:

1) Реєстрація на порталі EasyCon через електронну пошту та прив'язка до облікового запису електронного цифрового підпису для підтвердження особи.

До речі, система працює із ЕЦП навіть «ПриватБанку» (не для реклами, просто отримати такий ЕЦП можна безкоштовно та не виходячи із власної домівки за декілька хвилин).

2) Заява в суд про бажання прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше, ніж за 5 днів до дати засідання.

Все інше залежить вже безпосередньо від можливості суду забезпечити відеоконференцію та кількості таких заявок від учасників.

Цікавою є практика окремих суддів щодо участі в судовому засіданні з використанням програми Zoom. На нашу думку, запровадження сервісу EasyCon повністю витіснить «конкурента», оскільки EasyCon дозволяє точно ідентифікувати учасників відеоконференції. До того ж, після ухвалення рішення завжди буде незадоволена сторона, яка звернеться із скаргою. Звичайно, посилання на проведення засідання в режимі онлайн без належної ідентифікації особи займе ключове місце, як порушення процесуального права.

Новації Закону 540-IX від 30 березня 2020 року

У режимі карантину влада пішла на швидке запровадження недосконалих, часто непотрібних, механізмів, які повинні б були вирішити проблему дистанційної участі у судових засіданнях. Мова йде про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 р.

Проаналізуємо деякі зміни, запроваджені цим Законом, та що ми отримали на практиці:

  1. Щодо участі в режимі відеоконференції

Внесення до процесуальних кодексів доповнень щодо участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції у запропонованій формі на практиці викликає багато запитань.

Для прикладу візьмемо ст. 195 КАСУ, яку доповнено «противірусною» частиною 4. У старій редакції (без відповідної нової частини 4) стаття мала наступний вигляд:

  1. Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
  2. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
  3. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Станом на сьогодні діє також і частина 4, наступного формулювання:

  1. Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України

Для авторки незрозумілим залишається питання: що такого революційного додали до КАСУ? Як і раніше особа має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, як і раніше - суд повинен мати відповідну технічну можливість.

Таке дублювання здійснено і в інших кодексах. Так, ст. 197 ГПК України, ст. 212 ЦПК України надають учасникам аналогічну можливість участі в режимі відеоконференції.

Тому на практиці введення таких норм скоріше ілюзія активної діяльності, ніж запровадження дійсно нового дієвого механізму.

  1. Щодо продовження процесуальних строків

Позитивним доповненням процесуального законодавства на час карантину є продовження окремих строків. Очевидно, що завжди будуть учасники провадження, які проти затягування процесуальних строків, однак в цілому такий підхід видається правильним.

Знову ж таки, якби система ЄСІТС почала вчасно функціонувати, то проблема строків відпала б сама по собі. Учасники реєструються, весь документообіг відбувається в електронному вигляді, а судові засіданні відбуваються в режимі відеоконференції.

  1. Гласність та відкритість судового розгляду справи

Один із основоположних принципів судочинства на час карантину вирішили обмежити. Зокрема, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину. Таке право суду прописано в ГПК України та ЦПК України, а от в КАСУ цей принцип вирішили не обмежувати.

Для пересічних громадян такий принцип майже не має значення. Тут мова йде скоріше про великі та резонансні провадження, які стають об'єктом сюжетів ЗМІ.

Зміни у кримінальному процесі

А тепер про зміни у кримінальному процесі, в якому обмеження прав людини є просто недопустимим, навіть в умовах карантину.

Обмеження принципу відкритості кримінального провадження в судах найбільш болісно відчують учасники кримінального провадження. Зокрема, підозрювані/обвинувачені та потерпілі.

Згадаємо резонансну справу ДТП на Сумській у Харкові. Там на кожне судове засідання приходили не тільки учасники, а і представники ЗМІ та «група підтримки» кожної сторони, які допомагали учасникам провадження просто пережити ці страшні часи.

На час карантину таке правило обмежено. Зокрема, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров'ю особи.

Ще одне оціночне поняття у процесі, який би мав бути прописаний ідеально. Що саме законодавець розуміє під поняттям «загроза життю та здоров'ю особи» в режимі карантину? Підвищена температура тіла, нежить, кашель, червоні очі? А якщо у особи просто безпечна алергія? Невже суддя повинен мати ще й такі спеціальні навички - встановлення дійсної загрози.

На практиці все працює значно простіше. До зали судового засідання не допускають всіх, чекайте в коридорі.

Практика розгляду справ про порушення умов карантину людей

А тепер про нову та актуальну тему - притягнення до адміністративної відповідальності (штраф) за порушення правил карантину людей.

Правоохоронці дуже активно взялися за роботу, протоколи масово складалися та направлялись до суду.

И тут здоровий глузд суддів на щастя добре працює.

По-перше, протоколи масово повертаються на доопрацювання. Працівники поліції часто допускають помилки при оформленні матеріалів правопорушення.

Найчастіші помилки:

  • у протоколі не зазначена суть адміністративного правопорушення, тобто які саме вимоги положень постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 порушено;
  • відсутні дані про наявність або відсутність свідків вчинення правопорушення;
  • зазначено ПІП свідків, однак без адреси проживання та засобу зв'язку;
  • не зазначено дату народження особи та документ, на підставі якого особу встановлено, що унеможливлює належну ідентифікацію.

По-друге, низка проваджень закривається у зв'язку із відсутністю у діях особи складу правопорушення.

Особливо це актуально при притягненні до відповідальності осіб, які без засобів індивідуального захисту перебували, за версією правоохоронців, на робочому місці. Або при притягненні до відповідальності за продовження роботи в режимі карантину тих об'єктів, які перелічено в постанову КМУ.

Насправді проблема носить глибший характер і показує всю некомпетентність окремих працівників поліції. Складаючи протокол щодо працівника за перебування на робочому місці без ЗІЗ, поліція навіть не намагається встановити факт перебування у трудових відносинах. Крім того, ігнорується той факт, що забезпечити працівника ЗІЗ має саме роботодавець, тому саме щодо нього необхідно скласти відповідний протокол за цією нормою.

Також дуже часто працівникам поліції складно визначити суб'єкта адміністративного правопорушення за продовження роботи в режимі карантину: протокол складається щодо працівника, а не директора/власника, що також тягне за собою закриття провадження.

Окремі судді, керуючись своїм внутрішнім переконанням та глибоким розумінням норм як законів, так і Конституції, змогли піти ще далі. Показовою є постанова судді Кельменецького районного суду Чернівецької області по справі 717/422/20.

Ця справа стосувалась притягнення до відповідальності особи, яка перебувала у громадському місці (зупинці) без маски.

У судовому засіданні вказана особа пояснила, що «він не мав змоги придбати в селі захисну маску чи виготовити її, тому перебував на зупинці громадського транспорту без маски на обличчі, про що жалкує, розкаюється у вчиненому. Безкоштовно маску йому ніхто не пропонував».

Нижче цитата з постанови Суду, що заслуговує на повагу:

«Відповідно до ст.8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, - за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб.

Так, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відповідно до закону за власні кошти зобов`язаний придбати чи виготовити засіб індивідуального захисту, зокрема респіратор або захисну маску, чи йому було профінансовано витрати на придбання чи виготовлення засобів індивідуального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів і при таких умовах він порушив заборону з 6 квітня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. перебувати в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.

Крім того, на даний час в Україні не визначені відповідні медичні критерії та не прийняті нормативно правові акти, щодо випадків та необхідності носіння засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски для захисту органів дихання, у тому числі виготовлених самостійно громадянами.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Зважаючи на вказане вище, суд прийшов до висновку, що в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Цією цитатою ми в жодній мірі не виправдовуємо ігнорування норм законодавства України, в тому числі норм в режимі карантину, однак, запроваджуючи відповідні правила, саме на Державі лежить обов'язок забезпечення не тільки їх виконання, а і дійсної об'єктивної можливості такого виконання.

Станом на сьогодні придбати в аптеці маску просто неможливо, а якщо і можна щось знайти в окремих продавців, то за ціною, що у десятки разів перевищує ринкову вартість такої маски.

В умовах кризи економіки та проблемах із роботою це обов'язково має враховувати суд. В основу будь-якого законного рішення має бути покладено Закон, ухвалений відповідно до міжнародних стандартів верховенства права та прав людини. А забезпечувати реалізацію та дотримання таких прав має саме Держава, незважаючи на умови економічної кризи та карантину. 

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/194690_sudochinstvo-pd-chas-karantinu-sudova-praktika-z-protsesualnikh-pitan 

5. ТОП-10 правових подій тижня 

    1. Адвокатів та нотаріусів штрафуватимуть за недотримання нових правил фінмоніторингу

Закон про нові правила фінансового моніторингу набуде чинності з 28 квітня 2020. Детальніше 

  1. Карантин продовжено до 11 травня

Також йдеться про план виходу з карантину, який складається із 5 етапів. Детальніше 

  1. Нові правила самоізоляції: поліцейські заходи контролю або 15 хвилин для фото обличчя в додатку

Кабмін затвердив новий Порядок проведення протиепідемічних заходів, пов'язаних із самоізоляцією осіб. Детальніше 

  1. Адвокати звільнені від сплати ЄСВ за березень та квітень без додаткових заяв

Про це нагадали в ДПС. Детальніше 

  1. Коли боргова розписка не свідчить про укладення договору позики

Обов'язковою умовою укладення договору позики є вказівка на момент передання коштів. Детальніше

    6. Верховний Суд роз'яснив, чи можна успадкувати неоформлену нерухомість

Право на спадщину входить до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не здійснив державну реєстрацію права. Детальніше 

  1. Діють зміни стосовно орендної плати під час карантину

Заборона окремих видів господарської діяльності може бути обставиною зменшення або звільнення від орендної плати. Детальніше 

  1. Виключно адвокати і прокурори можуть представляти держоргани в судах

Верховний Суд роз'яснив, що з 1 січня 2020 року представляти держоргани у судах всіх інстанцій можуть лише адвокати і прокурори. Детальніше

    9. Набули чинності зміни до КПК під час карантину

Закон № 558-IX набув чинності з наступного дня після офіційного опублікування, крім окремих положень. Детальніше 

  1. Депутати скасували один із видів адміністративного стягнення

Скасовано штрафні бали за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі. Детальніше

 

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/194811_top-10-pravovikh-pody-tizhnya