Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області! Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня. Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
1. Верховний Суд публікує огляд судової практики ККС ВС за березень
Огляд містить ряд важливих правових позицій Касаційного кримінального суду, висловлених під час розгляду кримінальних проваджень у березні 2020 року, зокрема, щодо:
– необхідності згоди інших учасників судового розгляду на звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі частини 5 статті 74 КК України, а також встановлення початкового моменту обчислення строків такого виду звільнення від покарання;
– встановлення зв’язку між обставинами, що пом’якшують покарання та факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність особи, яка вчинила злочин, а також впливу цих обставин на тяжкість вчиненого злочину при призначенні покарання на підставі статті 69 КК України;
– врахування обставин, що впливають, зокрема, на пошук нової роботи засудженою особою, на вирішення її побутових питань при призначенні додаткового покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю (керувати транспортним засобом);
– визначення компетенції установи, яка проводить судово-психіатричну експертизу та встановлення її статусу як державної;
– відповідальності водія за ст. 286 КК України у випадку відсутності у нього технічної можливості уникнути наслідків злочину, якщо аварійна ситуація була викликана не його діями (бездіяльністю);
– правових наслідків використання стороною обвинувачення копій відеофонограм (фонограм), що зафіксовані на оптичних дисках, на які фіксувалися НСРД, а не їх оригіналів;
– оцінки з точки зору істотного порушення кримінального процесуального закону посилання у вироку суду на відеозапис з камер спостереження торгової зали без його перегляду.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/930550/
2. Верховний Суд пропонує ознайомитися з оглядом актуальної практики КЦС за березень місяць
В огляді вміщено низку правових висновків, що матимуть значення на подальшого розвитку правозастосування, зокрема:
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/932742/
3. Верховний Суд опублікував шістнадцятий у 2020 році огляд рішень ЄСПЛ
Черговий (шістнадцятий) у 2020 році огляд рішень Європейського суду з прав людини містить опис справи ANŽELIKA ŠIMAITIENĖ v. LITHUANIA, в якій заявниця скаржилася на порушення її права на справедливий суд та права на захист власності в аспекті відмови у виплаті заробітної плати за період відсторонення від посади.
Так, заявницю було відсторонено від виконання обов’язків на посаді судді за наслідками порушення проти неї дисциплінарного провадження та згодом кримінального провадження за підозрою у зловживанні службовим становищем і підробленні документів, яке згодом було закрите у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності.
Проаналізувавши в контексті зазначених обставин питання підстав відмови у виплаті заробітної плати за час відсторонення від посади та ще раз нагадавши гарантії забезпечення права на справедливий суд, ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/933017/
4. Запитання-відповіді: як з 28 квітня правильно здійснювати платежі
28 квітня набрали чинності нові вимоги для здійснення платежів відповідно до Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Нацбанк зауважив, що це жодним чином не вплине на більшість звичайних операцій з переказу грошей. Проблем із дистанційною сплатою комунальних послуг, оплатою податків, товарів та послуг чи іншими звичайними переказами громадян, зокрема з картки на картку, виникати не має.
НБУ підготував відповіді на найактуальніші запитання, щоб докладніше пояснити норми Закону.
Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою. Адже власники банківських рахунків вже ідентифіковані та верифіковані банками, які відкривали їм такі рахунки. Таку сплату просто і зручно можна здійснити віддалено за допомогою дистанційних сервісів банку.
- у відділенні банку, маючи із собою паспорт;
- через пристрої з функцією прийому готівки - термінали самообслуговування, банкомати (ПТКС), які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, в якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки.
У будь-якому разі фінансові компанії мають достатньо часу, щоб обладнати ПТКС різними технічними можливостями, адже Нацбанк установив довготривалий перехідний період - до кінця 2020 року.
Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив'язані платіжні картки, і зараз вже є достатньо ідентифікованими.
Банки мають інформацію про кожного власника рахунка і власника картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок.
Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об'єктом фінмоніторингу. Адже це низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий Закон зміщує акцент на аналіз ризикових і великомасштабних операцій на суму понад 400 тисяч гривень.
Нацбанк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.
Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів - тобто звичайні операції українців - не є об'єктом перевірок для фінансового моніторингу. Такі низькоризикові операції не цікавитимуть банки. Мета Закону зовсім в іншому. Банки відповідно до вимог нового Закону мають акцентувати увагу на найвищих зонах ризику - ризикованих і великомасштабних операціях понад 400 тисяч гривень.
Проте фінансові установи мають виконувати деякі технічні вимоги Закону, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього вони матимуть достатньо часу, адже буде встановлений тривалий перехідний період - до кінця 2020 року. За цей час вони зможуть виконати всі технічні моменти.
Ні, не повинен.
Нацбанк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.
Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи.
Це стосується не тільки переказу коштів іншим громадянам та оплати товарів і послуг, а й переказу коштів на власний рахунок.
Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих - понад 400 тисяч гривень - операцій.
Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи із собою паспорт, або через ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).
Якщо ПТКС має такі технологічні функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту.
Якщо ні, тоді у ПТКС буде встановлений ліміт, і клієнт просто не зможе здійснити операцію на суму понад 5 тисяч гривень.
Ні, не потрібна. Адже всі власники карток вже ідентифіковані банками.
Вони спокійно можуть здійснювати перекази, як і раніше, без жодних обмежень.
Банки уже мають інформацію про них, знають звичні операції з історії платежів тощо.
Це можливо.
До 5 тисяч гривень у ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника. Від 5 тисяч гривень - через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).
Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та уже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів на зарахування коштів на рахунок законодавством не встановлено.
Як і раніше, жодних лімітів та обмежень на зарахування коштів на рахунок, перерахованих із-за кордону, валютним законодавством чи законодавством із фінансового моніторингу не встановлено.
Тут йдеться про переказ коштів в іноземній валюті, який здійснюється з рахунку на рахунок.
Тобто це уже наявні ідентифіковані клієнти банку. Він уже має інформацію про цих клієнтів, вивчив і розуміє їхні звичайні операції.
Якщо банку такий переказ здається незвичним і у нього виникнуть запитання - необхідно буде лише пояснити банку суть операції.
Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це одне з виключень щодо ідентифікації, передбачене у Законі.
Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.
Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію.
Відкриваючи рахунок, клієнт надає банку інформацію про себе, про свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта і знає, які є звичними для нього.
Тож тільки якщо йдеться про нетипову операцію, яка не відповідає фінансовим можливостям клієнта, тоді банк звернеться за відповідними поясненнями.
Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, тоді банк здійснить операцію, і клієнт зможе спокійно використовувати ці кошти.
Все буде як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі Закон не встановлює.
Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна.
Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Закон не встановлює вимог до мобільних операторів.
Йдеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції - купувати товари, платити за послуги.
Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та верифікувати. Зазвичай для цього потрібен буде їх паспорт та ідентифікаційний код.
Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.
5. Працівники самостійно зможуть вибрати банк для отримання зарплати
Прийнято відповідну постанову Правління Нацбанку
Нацбанк оптимізував порядок переказу коштів роботодавцем на виплату зарплати працівникам.
Відповідна постанова Правління НБУ від 24 квітня 2020 року № 56 "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" набрала чинності сьогодні, 30 квітня (крім пункту 1, підпункту 1 пункту 2 та пункту 6 змін до Інструкції, які набирають чинності 1 січня 2021 року).
Після запровадження в Україні міжнародного номера банківського рахунка роботодавець отримав змогу формувати відомість на зарахування зарплати працівникам із зазначенням номера рахунку працівника за стандартом IBAN, у тому числі рахунка, який працівник самостійно відкрив у банку за власним вибором.
Очікується, що така новація дозволить уникнути конфліктних ситуацій між роботодавцем і працівником щодо права працівника самостійно обирати банк для отримання зарплати. Вона запрацює з 1 січня 2021 року, щоб банки та роботодавці мали час доопрацювати свої автоматизовані системи і програмно-технічні комплекси.
"Працівник, а не роботодавець, має самостійно обирати банк, що обслуговуватиме його рахунок. Таке право передбачене законодавством про оплату праці і ми хочемо, щоб воно дійсно реалізовувалося на практиці. Адже це стимулюватиме банки до конкуренції, сприятиме підвищенню рівня обслуговування клієнтів та розширення спектру банківських послуг", - роз'яснив заступник Голови Нацбанку Сергій Холод.
Також документом уносяться інші зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, пов'язані зі змінами в законодавстві, зокрема Кодексі з процедур банкрутства.
Зокрема, визначено, що у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство:
банк повертає без виконання судові рішення/постанови державного/приватного виконавця про арешт коштів на рахунках платника, крім судових рішень господарського суду в межах провадження у справі про банкрутство, які надходитимуть до банку після отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка надійшла від суду;
на час уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до Кодексу з процедур банкрутства банк повертає без виконання платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платника / інкасові доручення (розпорядження) (у порядку, установленому в пункті 2.18 глави 2 та пункті 11.11 глави 11 Інструкції), крім платіжних вимог на примусове списання коштів, на які згідно із Кодексом з процедур банкрутства не поширюється дія мораторію.
_03_03.png)
