Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області!
Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня.
Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
1. Верховний Суд публікує черговий огляд рішень ЄСПЛ
Черговий (вісімнадцятий) у 2020 році огляд рішень Європейського суду з прав людини містить, окрім інших, опис двох справ проти України, у тому числі ANTONYUK v. UKRAINE, за наслідками розгляду якої ЄСПЛ констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку із непроведенням повного і ефективного розслідування тверджень заявника про жорстоке з ним поводження.
Варта уваги і справа KÖVESI v. ROMANIA, що стосувалася звільнення заявниці – Лаури Кодруци Кевеші з посади Генерального прокурора департаменту очолюваного нею антикорупційного органу після того, як вона розкритикувала законодавчі ініціативи, зокрема у сфері боротьби з корупцією. Розглянувши цю справу, ЄСПЛ констатував порушення права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції) у зв’язку з неможливістю оскарження заявницею до суду рішення про її звільнення та права на свободу вираження поглядів (ст. 10 Конвенції) через те, що висловлена нею публічно критика законопроєкту фактично стала причиною її звільнення.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/940046/
2. Верховний Суд пропонує ознайомитися з черговим оглядом рішень ЄСПЛ
Черговий (дев’ятнадцятий) у 2020 році огляд рішень Європейського суду з прав людини містить опис справ проти держав – учасниць Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно різних аспектів її правозастосування.
Досить цікавою для вивчення й аналізу є справа KOSTOV AND OTHERS v. BULGARIA, що стосувалася скарги заявників на непропорційно малий розмір компенсації за вилучення їхніх земельних ділянок державою для будівництва доріг порівняно з компенсаціями іншим власникам вилучених земельних ділянок у тому ж районі.
Розглянувши цю справу та нагадавши критерії оцінки пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, ЄСПЛ констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності) у зв’язку з розміром компенсації, який явно не відповідав вартості вилученого майна.
Крім того, варта уваги і справа KOROSTELEV v. RUSSIA, в якій ЄСПЛ дійшов висновку про порушення ст. 9 Конвенції (право на свободу думки, совісті та релігії) у зв’язку з обмеженням права заявника, який сповідував іслам, на відправлення молитов вночі під час відбуття покарання та притягнення його до дисциплінарної відповідальності за це.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/943085/
3. Набрав чинності Закон щодо посиленого тестування на COVID-19
Сьогодні, 19 травня, набрав чинності Закон № 587-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою підвищення спроможності системи охорони здоров'я України протидіяти поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Законом внесено зміни до Основ законодавства про охорону здоров'я, законів «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про захист населення від інфекційних хвороб», згідно з якими на період дії встановленого Урядом карантину та ще протягом двох місяців з моменту його скасування:
- запроваджуються додаткові заходи для підвищення соціального захисту медичних працівників закладів охорони здоров'я шляхом встановлення виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу;
- надається можливість залучати на волонтерських засадах до виконання заходів, пов'язаних із протидією поширенню СOVID-19, лікарів-інтернів, а також лікарів-спеціалістів без вимог щодо атестації на присвоєння чи підтвердження кваліфікаційної категорії в порядку та з урахуванням обмежень щодо такого залучення;
- вводиться обов'язкове тестування на амбулаторному та стаціонарному рівнях усіх осіб, які звертаються за медичною допомогою з ознаками коронавірусної хвороби, та контактних з хворими на COVID-19 осіб, а також медпрацівників, які працюють у закладах з надання медичної допомоги таким хворим, працівників Нацполіції, Нацгвардії та інших працівників, задіяних у здійсненні протиепідемічних заходів, незалежно від того чи мали вони контакт з хворим на коронавірусну хворобу.
Законом викладено частину другу статті 24 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в новій редакції, згідно з якою особам, які перебувають у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню COVID-19, а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50 % середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 % середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу.
Закон містить доручення Кабміну та МОЗ, зокрема щодо розробки та оновлення:
- порядку визначення призначених для госпіталізації хворих на COVID-19 закладів охорони здоров'я, які належать до першої, другої та третьої хвиль захворюваності, та тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів), а також черговості їх заповнення;
- інструкцій з навчання медичного та іншого персоналу, залученого до боротьби з COVID-19, щодо запобіжних заходів, спрямованих на попередження інфікування;
- порядку дій у разі пікового навантаження на заклади охорони здоров'я, призначені для госпіталізації хворих на COVID-19;
- алгоритму тестування визначених законом осіб на COVID-19 з регулярним його переглядом відповідно до рекомендацій ВООЗ та Центру з контролю та профілактики захворювань США;
а також обов'язково оприлюднювати на офіційному веб-сайті інформацію щодо результатів тестування; забезпеченості закладів охорони здоров'я лікарськими засобами, виробами медичного призначення; кількості та кваліфікації залученого до боротьби з COVID-19 медичного персоналу; проведення закупівель, отримання та розподілу лікарських засобів тощо.
Закон діє протягом терміну дії карантину та обмежувальних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів у порядку, встановленому законом, та протягом двох місяців з моменту їх скасування.
4. Які обмеження у наданні відпусток за власний рахунок
Особливості надання відпустки без збереження зарплати роз'яснило Управління Держпраці у Волинській області
Відповідно до вимог ст. 26 Закону «Про оплату праці» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Проте під час карантинних заходів у зв'язку з прийняттям Закону № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до ст. 84 КЗпП та ст. 26 Закону «Про відпустки», якими передбачено, що у разі встановлення Кабміном карантину відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін.
Тобто працівник за згодою із роботодавцем може отримати відпустку без збереження заробітної плати на весь час дії карантину. При цьому якщо період карантину буде продовжено, то така відпустка може бути продовжена та надаватися на такий період, на який буде запроваджено режим карантину.
В Управлінні Держпраці у Волинській області звернули увагу, що така відпустка надається працівнику виключно на підставі його особистої заяви. В заяві слід зазначити «у зв'язку із запровадженням карантину», а також зробити посилання на постанову Кабінету Міністрів, за якою вводиться карантин (постанова від 11 березня 2020 року № 211).
Тож якщо у працівника виникне потреба у відпустці без збереження зарплати за сімейними обставинами, то він обов'язково може скористатися такою відпусткою на строк до 15 календарних днів відповідно до вимог ст. 84 КЗпП та ст. 26 Закону «Про відпустки».
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/195474_yak-obmezhennya-u-nadann-vdpustok-za-vlasniy-rakhunok
5. Банки контролюватимуть грошові перекази по-новому
Нацбанк затвердив та оприлюднив нове Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.
Положення про здійснення банками фінансового моніторингу затверджено постановою Правління Національного банку від 19 травня 2020 року № 65, яка набрала чинності 22 травня.
Положення розроблене у зв'язку з уведенням у дію 28 квітня 2020 року нових вимог законодавства з питань фінансового моніторингу (детальніше).
Нацбанк надав всім банкам достатньо часу для налаштування свої процесів та процедур з фінмоніторингу. Банки зможуть це зробити до кінця 2020 року.
Банки застосовуватимуть нові вимоги:
- для нових клієнтів - з дати набрання чинності Законом (з 28 квітня);
- для існуючих клієнтів - під час планової перевірки їх даних (процедура KYC - "Знай свого клієнта").
Уведення дистанційної ідентифікації
Головна перевага нового Закону - дистанційна ідентифікація та верифікація клієнта. Відтепер для відкриття рахунку в новому банку візит до відділення або особиста зустріч із представником банку не потрібна.
Нацбанк затвердив повноцінні та спрощені моделі (у разі дотримання лімітів) дистанційної ідентифікації.
Повноцінні моделі: BankID НБУ, кваліфікований електронний підпис (КЕП), відеотрансляція.
Спрощені моделі: BankID НБУ; КЕП; платіж із власного рахунку на окремий рахунок банку; зчитування даних із чипа біометричного документа (закордонного паспорта чи паспорта у форматі ID-картки); верифікація даних із бюро кредитних історій.
Як відбуватиметься відеоверифікація на практиці?
Фактично працівник банку може за допомогою відеозв'язку поспілкуватися з клієнтом та перевірити в нього документи:
- для паспортів нового зразка (біометричний паспорт або ID-картка) - банк дистанційно зчитуватиме дані з чипу та перевірятиме відповідність обличчя. Інший спосіб - візуальна оцінка документа, захисних елементів та логічна перевірка даних;
- для паспортів старого зразка ("книжечки") - банк візуально оцінюватиме документ, перевірятиме відповідність обличчя та проводитиме додаткову перевірку за допомогою: BankID НБУ; КЕП; додаткових документів; звірка даних із інформацією з бюро кредитних історій.
Оновлено вимоги до виявлення кінцевих бенефіціарних власників
Банки під час ідентифікації та верифікації юросіб повинні розуміти, хто є кінцевим бенефіціарним власником підприємства. Раніше банки для цього використовували переважно тільки інформацію з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань. Відтепер банки повинні використовувати інформацію не тільки з цього реєстру, а й з інших джерел.
Нові підходи в роботі банків щодо політично значущих осіб, членів їх сімей та пов'язаних осіб (PEPs)
Під час обслуговування PEPs із категорії національних публічних діячів необхідно застосувати ризик-орієнтований підхід. Водночас під час обслуговування осіб із цієї категорії не обов'язково відносити до високої категорії ризику. Все залежить від посади особи, розміру та виду банківських послуг та продуктів, які вони отримують. Наприклад, під час обслуговування PEPs у межах зарплатного проєкту від банку не вимагається класифікувати клієнта як високоризикового. Проте банки обов'язково мають відносити PEPs із категорії іноземних та міжнародних публічних діячів до категорії високоризикових, як і раніше.
Установлено перелік заходів щодо іноземних фінансових установ - кореспондентів
Для іноземних фінустанов під час встановлення кореспондентських відносин з українськими банками в Україні визначено такі ж вимоги, як і міжнародними фінустановами до українських банків. Відтепер цей перелік заходів деталізовано, а українські стандарти відповідають міжнародним вимогам.
Деталізовані правила щодо переказу коштів
Нацбанк надав деталізований опис технічних налаштувань під час проведення грошових переказів. Йдеться виключно про технологічні процедури та застосування ризик-орієнтованого підходу під час моніторингу переказів коштів.
Запроваджено процедуру інформування про порушення фінмоніторингу (whistle-blowing)
Нацбанк запровадив міжнародну практику інформування про порушення фінмоніторингу. Банки мають створити анонімні канали інформування про порушення. Цією процедурою може скористатися будь-який працівник, який виявив порушення, і має повідомити відповідального працівника банку за фінмоніторинг або керівника банку про нього. Таку процедуру запровадить і регулятор. Цим каналом можуть скористатися не тільки працівники банків, а й треті особи.
Інші концептуальні зміни нового Положення:
- затверджено три моделі визначення відповідального працівника за фінмоніторинг;
- установлено порядок замороження/ розмороження активів осіб із списку терористів;
- встановлено базовий перелік критеріїв ризику та індикаторів підозрілості фінансових операцій;
- запроваджено інструмент покладання. Банки зможуть використовувати результати ідентифікації та верифікації від зобов'язаних третіх осіб та доручати цю функцію агентам;
- надано ознаки неналежної системи управління ризиками банку.
Регулятор нагадав, що 28 квітня набрав чинності новий Закон про фінансовий моніторинг. Цей Закон містить такі оновлені вимоги:
- запровадження ризик-орієнтованого підходу у всіх процесах суб'єктів первинного фінансового моніторингу;
- зосередження уваги учасників системи фінансового моніторингу на найвищих ризиках та загрозах;
- зменшення з 17 до 4 порогових операцій у переліку, обов`язкових для звітування;
- збільшення зі 150 тис. грн до 400 тис. грн порогової суми фінансових операцій, про які суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язані повідомляти Держфінмоніторинг;
- здійснення переходу до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/195506_banki-kontrolyuvatimut-groshov-perekazi-po-novomu
_03_03.png)
