Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області!
Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня.
Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
1. Верховний Суд пропонує ознайомитися з черговим оглядом практики ЄСПЛ
Черговий (двадцятий другий у 2020 році) огляд рішень Європейського суду з прав людини містить опис чотирьох справ проти України:
GARAGULYA AND SYCH v. UKRAINE – щодо надмірної тривалості кримінального провадження та відсутності ефективного засобу правового захисту у зв’язку із цим [констатовано порушення п. 1 ст. 6 (право на справедливий суд) та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб правового захисту)];
POVOROZNYY v. UKRAINE та GONCHARUK AND OTHERS v. UKRAINE – щодо надання належного рівня медичної допомоги під час ув'язнення та відсутності ефективного засобу правового захисту [визнано порушення статей 3 (заборона катування) та 13 Конвенції];
ALEKSEYEV v. UKRAINE – щодо позбавлення можливості заявника надати свої заперечення на скаргу, подану відповідачем у його справі [констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції].
Із захистом прав дітей пов’язана справа ASSOCIATION INNOCENCE EN DANGER AND ASSOCIATION ENFANCE ET PARTAGE v. FRANCE. У цій справі органи влади не вжили достатніх заходів для протидії насиллю над дитиною, хоча директор школи, в якій вона навчалась, інформував про ознаки жорстокого поводження з нею.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/953847/
2. Верховний Суд опублікував черговий огляд рішень ЄСПЛ
Черговий (двадцятий третій у 2020 році) огляд рішень Європейського суду з прав людини містить, зокрема, опис двох справ проти України.
Так, справа FORTETSYA, MPP v. UKRAINE стосувалася позбавлення права власності компанії-заявника у зв’язку з помилкою органів державної виконавчої служби під час проведення торгів та невідшкодування відповідних втрат, розглянувши яку ЄСПЛ констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (захист права власності).
В іншій справі – M.S. v. SLOVAKIA AND UKRAINE – заявник скаржився на недоліки в процедурі подачі та розгляду заяви про надання притулку в Україні, у зв’язку з чим ЄСПЛ констатував порушення Україною ст. 3 (заборона катування) та пунктів 2, 4 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність).
Цікавою в аспекті дотримання права на повагу до приватного і сімейного життя є справа DRAŠKOVIĆ v. MONTENEGRO, що стосувалася відмови у задоволенні прохання заявниці перевезти останки її померлого чоловіка з Чорногорії до Боснії та Герцеговини. Розглянувши цю справу, ЄСПЛ нагадав про необхідність дотримання справедливого балансу між конкуруючими інтересами суспільства та окремої особи, у зв’язку з відсутністю якого констатував наявність порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) в цій справі.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/956685/
3. Штрафи за кредитами під час карантину нараховувати заборонено
Сьогодні, 16 червня, народні депутати прийняли в другому читанні та в цілому Закон (проект № 3297) "Про внесення змін до Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19".
Згідно із Законом у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Відповідні зміни внесено до Цивільного та Господарського кодексів.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
4. Адаптивний карантин продовжено до 31 липня
Уряд продовжив дію адаптивного карантину до 31 липня. Відповідне рішення прийнято на засіданні Кабміну 17 червня.
Документ прийнято із доопрацюванням в одноденний термін.
"Змінами внесено також додаткові ознаки щодо карантину. Головне - це завантаженість ліжок у закладах охорони здоров'я, якщо вона перевищує 50%, то треба посилювати карантин. Потім - середня кількість тестувань, яка проводиться, вона встановлюється зараз на рівні не менше 24 на 100 тис. населення протягом останніх семи днів. Потім - коефіцієнт виявлення випадків інфікування, показник динаміки зростання випадків інфікування. Тобто ці показники будуть надавати змогу чітко відслідковувати ситуацію на території кожного регіону в умовах адаптивного карантину", - розповів Міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Також він зазначив, що якщо в тому чи іншому регіоні погіршуються вищевказані ознаки, то рішенням регіональних комісій ТЕБ та НС приймаються рішення щодо посилення карантинних заходів з урахуванням подання відповідного головного санітарного лікаря того чи іншого регіону.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/196153_adaptivniy-karantin-prodovzheno-do-31-lipnya
5.Суди вимушено зупиняють відправлення поштової кореспонденції
На сьогодні склалась надзвичайно критична ситуація із забезпеченням відправлення правосуддя через відсутність належного фінансового забезпечення судів
На сьогодні склалась надзвичайно критична ситуація із забезпеченням відправлення правосуддя внаслідок відсутності належного фінансового забезпечення судів поточними видатками для здійснення судочинства у 2020 році.
Про це повідомляє прес-служба Державної судової адміністрації України.
Бюджетні призначення на зазначені цілі на початок поточного року передбачені в обсязі лише 444,7 млн грн, у той час як касові видатки у 2019 році становили 1 159,9 млн гривень.
Враховуючи збільшення зазначеного обсягу видатків минулого року на коефіцієнт приросту розглянутих судових справ та індекс інфляції споживчих цін, мінімальна потреба поточних видатків на здійснення судочинства у 2020 році становитиме 1 276,3 млн гривень.
Відповідно дефіцит на забезпечення здійснення правосуддя на початок 2020 року складав 831,6 млн гривень.
Фактично на сьогодні суди вже використали всі свої фінансові ресурси, передбачені Законом "Про Державний бюджет України на 2020 рік" для придбання конвертів, марок, дисків відео- та звукозапису, паперу, витратних матеріалів для оргтехніки, для оплати відповідних послуг, що забезпечують відправку поштової кореспонденції (маркувальні машини, відеоконференцзв'язок під час судового засідання, Інтернет, телефонію).
У зв'язку із зазначеним суди вимушено зупиняють відправлення поштової кореспонденції, якою здійснюється повідомлення учасників справ про судові засідання (судових повісток, копій процесуальних документів тощо).
За пропозицією ДСА як органу, що відповідно до Закону "Про судоустрій і статус суддів" здійснює, зокрема, фінансове забезпечення діяльності судів, інших органів і установ судової влади, Мінфін уніс зміни до річного розпису асигнувань держбюджету за загальним фондом Державного бюджету України на 2020 рік у межах бюджетних призначень, передбачених за КПКВК 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" у частині перерозподілу асигнувань на загальну суму 200,0 млн гривень.
Зазначене дозволить частково вирішити проблему із здійсненням судами відправлення поштової кореспонденції, за допомогою якої відбувається повідомлення учасників справ про судові засідання, виплатою винагороди присяжним, тощо.
18 червня ДСА звернулась з листом до Прем'єр-міністра Д. Шмигаля із проханням невідкладно ініціювати внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2020 рік" шляхом збільшення видатків на зазначені цілі в сумі 631,6 млн гривень.
_03_03.png)
