flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Огляд правових новин минулого тижня (з 29.07. по 07.08.)

10 серпня 2020, 15:23

Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області!

Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня.

Кожна новина містить посилання на джерело інформації. 

1. Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом (за період з 29 липня по 07 серпня 2020 року)

29 липня Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув справу за позовом прокурора в інтересах Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області до ТОВ «Золото Скифов» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Спірна земельна ділянка рекреаційного призначення була передана товариству в оренду для розміщення пляжного устаткування без права капітальної забудови. Однак орендар розпочав будівництво, тобто не дотримався встановлених обмежень, передбачених законом та договором оренди землі.

КГС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими встановлено, що ТОВ порушило умови використання наданої йому в оренду земельної ділянки, у зв’язку з чим такий договір підлягає розірванню.

Щодо питання представництва інтересів держави у цій справі прокурором КГС ВС зазначив, що з огляду на нездійснення компетентним органом – Кирилівською селищною радою заходів для звернення до суду з відповідним позовом прокурор, звертаючись із позовом в інтересах держави в особі селищної ради, діяв у межах своїх повноважень.

(Постанова КГС ВС від 29 липня 2020 року у справі №  908/894/18) 

4 серпня Касаційний адміністративний суд у складі ВС зобов’язав Виконком міськради міста Кропивницького укласти з позивачем договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста на об’єкт містобудування на вул. Космонавта Попова у м. Кропивницькому.

КАС ВС вказав, що позивач вчинив усі необхідні для укладення цього договору дії, повноваження міськради у цих правовідносинах не є дискреційними, отже вона не мала правових підстав відмовляти  заявнику.

Суд також зазначив, що суди попередніх інстанцій не мали підстав відмовляти в задоволенні позовних вимог у частині зобов’язання відповідача вчинити певні дії. КАС ВС роз’яснив, що сама лише констатація протиправності бездіяльності не може ефективно захистити позивача. Це не сумісно з критеріями ефективності судового захисту. Визнаючи бездіяльність протиправною, суд повинен відповідно до закону застосувати і спонукальний засіб впливу, зобов’язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.

(Постанова КАС ВС від 4 серпня 2020 року у справі № 340/2074/19)

5 серпня КАС ВС направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції справу за позовом особи, яка просила визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання його (позивача) «біженцем» або особою, яка потребує додаткового захисту, а також просила зобов’язати відповідача прийняти рішення про оформлення таких документів.

Таким чином, КАС ВС частково задовольнив касаційну скаргу особи, вказавши на те, що оскільки апеляційний суд без належного обґрунтування відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи з метою дотримання процесуальних строків і розглянув цю справу у відкритому судовому засіданні без участі сторін за наявними у справі матеріалами (доказами), то таким чином він порушив право позивача на доступ до правосуддя.

(Постанова КАС ВС від 5 серпня 2020 року у справі № 420/7024/19)

5 серпня КАС ВС переглянув у касаційному порядку справу, в якій депутат Гайворонської міської ради оскаржила повноважність сесії цієї міськради, посилаючись на те, що депутатів не було повідомлено про проведення сесії, а також на відсутність кворуму для визнання сесії повноважною.

КАС ВС відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачка не навела жодних мотивів, яким чином порушено її право як депутата міської ради проведенням спірної сесії з огляду на відсутність її аргументів щодо правомірності прийнятих під час пленарного засідання рішень та їх оскарження. Крім того, суд зазначив, що депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси виборців інакше ніж поза відносинами представництва.

Також суд роз’яснив, що сесія місцевої ради є певним періодом, протягом якого вона працює, а одна з форм її роботи – пленарні засідання. Ототожнювати сесію з пленарним засіданням помилково. Так само помилковим є трактувати повноважність сесії місцевої ради через призму присутності на її пленарному засіданні депутатів місцевої ради безвідносно до рішень, які ухвалила рада на цьому пленарному засіданні під час сесійного періоду.  

(Постанова КАС ВС  від 5 серпня 2020 року у справі № 811/1228/18)

5 серпня Касаційний цивільний суд у складі ВС розглянув справу, в якій власник квартири просив суд зобов’язати ОСББ надати йому копії всіх протоколів загальних зборів і всіх фінансових звітів за час існування об’єднання – з травня 2007 року.

Районний суд задовольнив позов, оскільки позивач є співвласником об’єднання. Однак апеляційний суд змінив попереднє рішення та зобов’язав ОСББ надати позивачеві копії зазначених документів лише з моменту набуття ним права власності на квартиру – з грудня 2015 року.

КЦС ВС скасував рішення першої та апеляційної інстанцій і зобов’язав ОСББ надати позивачеві для ознайомлення всі протоколи загальних зборів за час його існування, з можливістю робити виписки, та всі свої фінансові звіти.

Касаційний суд виходив, зокрема, із того, що співвласник має право знайомитися з документами за весь час існування ОСББ, але виготовлення об’єднанням значної кількості копій цих документів є невиправданим.

(Постанова КЦС ВС від 5 серпня 2020 року у справі № 522/9294/16-ц)

Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/980418/

2. Договір дарування спільного сумісного майна одним із подружжя, укладений без згоди іншого, є недійсним у цілому – правовий висновок ОП КЦС ВС

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, визнав недійсними договори дарування будинку з надвірними спорудами та магазину з літнім майданчиком, оскільки оспорювані правочини укладені чоловіком без нотаріально посвідченої згоди дружини.

Підставою для передачі справи на розгляд Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду стало забезпечення єдності судової практики. Потрібно було з’ясувати: чи має співвласник майна переважне право на його купівлю (ст. 362 ЦК України) у разі укладення договору дарування, чи лише у разі укладення договору купівлі-продажу майна, а тому чи підлягає такий договір визнанню недійсним у цілому чи лише в частині дарування 1/2 частини спільного сумісного майна.

Залишаючи без змін судові рішення, ОП КЦС ВС визнала обґрунтованим висновок судів про те, що спірне майно є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя незалежно від того, що воно було оформлене на одного з подружжя – дарувальника.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Згідно з ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.

Відсутність згоди одного зі співвласників на розпорядження нерухомим майном є підставою визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним (ч. 4 ст. 369 ЦК України).

Установивши, що позивачка не надавала згоди на відчуження спірного майна, розмір ідеальних часток якого не визначено, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недійсність оспорюваних правочинів із підстав, передбачених статтями 203, 205, 215 ЦК України.

ОП КЦС ВС зробила такі висновки щодо застосування норми права.

При розгляді спорів про відчуження одним із подружжя спільного майна без згоди іншого з подружжя слід передусім визначитися з об’єктом, тобто з тим, що відчужується. Предмет правочину є іншою правовою категорією, а саме об’єктом, а не його частиною. Відчуження спільного майна відбувається за згодою співвласників, а відчуження частки – лише за її наявності (після зміни правового режиму спільного майна подружжя зі спільної сумісної на спільну часткову). У такому разі співвласник вправі самостійно розпорядитися своєю часткою, але з додержанням вимог ст. 362 ЦК України про переважне право купівлі частки (якщо відчуження частки відбувається на підставі договору купівлі-продажу).

Якщо об’єкт належить на праві спільної сумісної власності кільком особам, то право власності кожного зі співвласників у спільній сумісній власності поширюється на весь об’єкт. Отже, передати у власність можна лише весь об’єкт . Тому договір дарування спільного сумісного майна подружжя, укладений без згоди іншого з подружжя, є недійсним у цілому.

Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/977575/

3. З 1 серпня в Україні діють нові правила адаптивного карантинуЗалежно від епідеміологічної ситуації усі регіони будуть розділені на кілька зон: зелену, жовту, помаранчеву і червону за рівнем епідемічної небезпеки поширення COVID-19.Зелена зона передбачає:- знаходження в громадських будівлях в масках або респіраторах;- проведення масових заходів: максимум 1 людину на 5 квадратних метрів;- кінотеатри із заповненою на 50%;- перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць.У жовтій зоні (+ обмеження зеленої) забороняється:- відвідування установ соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, які надають послуги кризово.У помаранчевої зоні (+ обмеження жовтої) забороняється:- діяльність закладів розміщення (хостели, туристичні бази і т. П.), Крім готелів;- діяльність розважальних закладів, ресторанів в нічний час;- планові госпіталізації в лікарнях;- спортзали, фітнес-центри, заклади культури;- прийом нових змін в дитячі табори;- обмеження для масових заходів: 1 людина на 20 квадратних метрів і не більше 100 чоловік.У червоній зоні (+ обмеження помаранчевої) забороняється:- робота громадського транспорту;- відвідування закладів освіти;- діяльність ТРЦ, кафе і ресторанів.Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/news/197271_s-1-avgusta-v-ukraine-deystvuyut-novye-pravila-adaptivnogo-karantina 4. З вересня фізичним особам підприємцям припинять виплату тимчасового допомоги на дітейВиплати надавалися підприємцям, які працюють за спрощеною системою оподаткування і які належать до першої та другої групи платників єдиного податку, розповіли в Міністерство соціальної політики. Ослаблення карантинних обмежень дозволило більшості фізичним особам підприємцям відновити свою діяльність. Про поліпшення умов здійснення підприємницької діяльності свідчить також збільшення кількості громадян, які зареєструвалися фізичними особами - підприємцями.Тому Уряд постановою від 22 липня № 641 прийняв рішення припинити виплати тимчасової допомоги на дітей фізичним особам - підприємцям з вересня цього року.Джерело:https://jurliga.ligazakon.net/news/197305_s-sentyabrya-fopam-prekratyat-vyplatu-vremennogo-posobiya-na-detey

 4. Правова позиція ВС щодо встановлення факту наявності трудового стажу Суть справи: позивач звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Він вказав, що отримує пенсію за віком, проте Пенсійний фонд при нарахуванні йому пенсії не врахував період його роботи майже в сім років. Позивач пояснив, що на фабриці, на яку він був переведений, виникла пожежа, в результаті якого знищено все бухгалтерські документи, в тому числі книги наказів і книги по нарахуванню заробітної плати. Однак він зазначив, що факт його роботи в цей період можуть підтвердити його співробітники.З урахуванням зазначеного, позивач просив встановити цей період його роботи для зарахування до страхового стажу та перерахунку пенсії за віком.Місцевий суд позовні вимоги задовольнив, виходячи з доведеності та обґрунтованості вимог заявника. Також суд першої інстанції врахував, що позасудовим способом неможливо встановити такі факти, що мають юридичне значення, а первинні документи, які б їх підтверджували, не збереглися.Однак апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, а провадження у цій справі закрив. Суд вказав, що встановлення факту наявності трудового стажу відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів, здійснюється органами Пенсійного фонду України, а не в судовому порядку.Колегія суддів Цивільного суду ВС погодився з висновком апеляційного суду.
Відповідно до пункту 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи.В судовому порядку встановлюється тільки факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.ВС вказав, що встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України при прийнятті рішення про призначення пенсії, а рішення зазначеного органу щодо її призначення підлягає оскарженню в установленому законом порядку.Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу в встановленні таких фактів може бути оскаржений зацікавленою особою в адміністративний суд.З урахуванням наведеного, питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду, а має вирішуватися в позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.

Джерело:https://jurliga.ligazakon.net/news/197319_pravovaya-pozitsiya-vs-otnositelno-ustanovleniya-fakta-nalichiya-trudovogo-stazha