Шановні відвідувачі веб-сайту Скадовського районного суду Херсонської області!
Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня.
Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
1. Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом (за період з 25 по 28 серпня 2020 року)
25 серпня 2020 року Касаційний господарський суд у складі ВС розглянув справу № 922/2017/17 за позовом ТОВ «Фабрика морозива «Хладопром» до ПрАТ «Львівський холодокомбінат» про заборону використання знака для товарів і послуг «Каштан» та визнання дій щодо його використання незаконними, а також за зустрічним позовом ПрАТ «Львівський холодокомбінат» до ТОВ «Фабрика морозива «Хладопром» про визнання права попереднього користувача на словесне позначення «Каштан».
КГС ВС скасував судові рішення попередніх інстанцій про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові, та передав справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
26 серпня 2020 Касаційний адміністративний суд у складі ВС, розглянувши у касаційному порядку адміністративну справу № 164/1666/16-а, залишив без задоволення касаційну скаргу Маневицької селищної ради Волинської області та залишив без змін оскаржувані нею рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими було визнано частково протиправними і скасовано у відповідних частинах рішення цієї сільради щодо обмеження режиму роботи об’єкту торгівлі – бару, власником якого є фізична особа – підприємець (позивач).
Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що обмеження режиму роботи об’єктів торгівлі не належить до повноважень селищної ради, а відноситься до компетенції виконавчого комітету селищної ради, якому відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» належать повноваження встановлювати зручний для населення режим роботи підприємств, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, а також встановлювати зручний для населення режим роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності за погодженням із власниками.
Цього ж дня КАС ВС, переглянувши у касаційному порядку справу № 826/5849/18, відмовив у задоволенні вимог позивача, який просив визнати протиправним і скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017 року № 722-р «Про визнання спроможними об’єднаних територіальних громад» щодо об’єднання територіальних громад з адміністративним центром у селі Мокра Калигірка. Позивач доводив, що порушено його право і право мешканців територіальних громад, оскільки добровільне об’єднання здійснене без проведення місцевого референдуму.
Верховний Суд роз’яснив, що стаття 5 Європейської хартії місцевого самоврядування не передбачає обов’язкового проведення референдуму, а основним є дотримання вимог про з’ясування думки громади, тоді як способи можуть обиратися згідно із законодавчим регулюванням відповідного питання у державі.
Суди встановили, що відповідач дотримав процедуру прийняття оскаржуваного розпорядження, що підтверджено документами. Також у матеріалах справи немає будь-яких даних щодо порушення вимог Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в частині проведення громадських обговорень у процедурі, за результатами якої прийнято оскаржуване розпорядження, тому у Верховного Суду немає підстав вважати, що думки відповідних місцевих громад щодо рішення про їх об’єднання не були з’ясовані.
27 серпня 2020 року КАС ВС, переглянувши у касаційному порядку справу № 580/228/19, залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які задовольнили позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, яке просило повністю зупинити експлуатацію приміщень АЗС шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення її приміщень у Печерському районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Таке рішення суди винесли через порушення відповідачем – товариством з обмеженою відповідальністю – вимог ч. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України, оскільки АЗС не обладнано системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі виникнення таких ситуацій, що створює реальну загрозу життю і здоров’ю людей.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/987547/
2. Постанова ККС ВС щодо застосування положень КК України про призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
Прокурор оскаржив до Верховного Суду ухвалу апеляційного суду, якою особі, засудженій за вироком районного суду до 5 років позбавлення волі за повторне незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 2 ст. 289 КК України), було змінено покарання на інше − із застосуванням положень ст. 69 КК України та позбавлено особу волі на 2 роки 6 місяців.
На думку прокурора, під час призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України суд апеляційної інстанції не врахував особи обвинуваченого, зокрема того, що останній повторно вчинив корисливе кримінальне правопорушення, яке належить до категорії тяжких, має незняту та непогашену судимість, завдану потерпілому шкоду не відшкодував.
Касаційний суд уважає, що доводи прокурора заслуговують на увагу з огляду на таке.
Апеляційний суд, змінюючи вирок суду першої інстанції, вказав, що обвинувачений провину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується задовільно, а також є інвалідом третьої групи, висловлює жаль з приводу вчиненого і бажає виправити ситуацію, що склалася, та нести кримінальну відповідальність за вчинене. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що матеріальна шкода, яка завдана неправомірними діями обвинуваченого потерпілому, є невеликою.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого особою злочину.
Проте ККС ВС не погодився з цим висновком, оскільки апеляційний суд достатньою мірою не врахував даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин.
При цьому апеляційний суд у своєму рішенні не навів переконливих мотивів наявності підстав для застосування положень ст. 69 КК України з урахуванням принципу справедливості покарання й відповідності його меті − виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Крім того, касаційний суд зазначив, що в разі підтвердження пред’явленого обсягу обвинувачення та за відсутності інших обставин, які можуть вплинути на призначення покарання, застосування до особи положень ст. 69 КК України слід уважати необґрунтованим.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/987048/
3. Спадщину не прийнято вчасно: як діяти?
В Україні встановлено строк для прийняття спадщини 6 місяців із моменту її відкриття (з дня смерті спадкодавця). Однак часто спадкоємці звертаються до нотаріуса пізніше, через що отримують відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як діяти в такій ситуації? Особі, яка не встигла прийняти спадщину в 6-місячний термін, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з таких підстав:
- за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
- на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають щодо нерухомого майна.
Як показує судова практика, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються такі, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:
- тривала хвороба спадкоємців;
- перебування спадкоємця тривалий час за межами України;
- відбування покарання в місцях позбавлення волі;
- перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України;
- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту;
- велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
- складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними, тощо.
При цьому суди до уваги беруть переважно письмові докази: довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.
Поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини суди НЕ визнають:
- юридичну необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
- необізнаність особи про наявність спадкового майна;
- похилий вік позивача;
- непрацездатність позивача;
- встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю);
- невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;
- відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
- несприятливі погодні умови.
За Законом «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/197889_spadshchinu-ne-priynyato-vchasno-yak-dyati
4. Мінімальна зарплата зросте з 1 вересня – ухвалено закон
Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 822-ІХ (законопроект № 3963), який Парламент ухвалив на позачерговій сесії 25 серпня 2020 року. Документ передбачає збільшення мінімальної заробітної плати та встановлення її з 1 вересня поточного року на рівні 5 тис. грн на місяць.
Зазначається, що додаткові видатки на оплату праці через підвищення розмірів мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду ЄТС забезпечено за рахунок економії бюджетних видатків, передбачених у бюджеті на обслуговування державного боргу.
5. Місце вчинення нотаріальних дій: що передбачено в законодавстві
У статті 13-1 Закону «Про нотаріат» (далі - Закон) законодавець визначив, що нотаріальний округ - це територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.
Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.
Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.
Фізичні та юридичні особи є вільними у виборі нотаріального округу, в межах якого звернутися до нотаріуса (неважливо, державного чи приватного, оскільки документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу) за вчиненням певної нотаріальної дії.
Разом з тим, окремі нотаріальні дії передбачають їх вчинення лише в певному нотаріальному окрузі, зокрема: відкриття спадщини (заведення спадкової справи) та посвідчення договорів про відчуження та заставу майна.
Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, тобто житло, в якому він проживав постійно або тимчасово. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Таким чином, для оформлення спадкових прав спадкоємець має звернутись до державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які функціонують в межах територіальної одиниці, що стала останнім місцем проживання спадкодавця, протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини з відповідною заявою про її прийняття.
Щодо посвідчення договорів відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, то частиною 4 статті 55 глави 5 розділу ІІ Закону передбачено, що нотаріальна дія здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.
Посвідчення договорів відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.
Cвоєю чергою, посвідчити заповіт чи довіреність може будь-який нотаріус, у межах свого нотаріального округу, не відносно до місця проживання чи реєстрації особи, що до нього звернулася.
6. Як захистити авторські права в Інтернеті?
Почнемо з такого інструменту, як Закон про авторське право в цифрову епоху, - більше відомий, як DMCA. Будучи частиною законодавства США він, фактично, може забезпечувати захист авторського права далеко за межами цієї країни.
На підставі DMCA, в разі порушення авторських прав, відповідний контент може бути видалений із пошукової видачі Google, а також інших сервісів цього Інтернет-гіганта. В Інтернет-Всесвіті, на практиці, це означає зникнення незаконного контенту та припинення порушення. Для використання цієї опції необхідно звернутися до Google через відповідну форму зворотного зв'язку сервісу.
Так само, DMCA дозволяє звернутись до хостинг-провайдера, де розміщується незаконний контент та обмежити до нього доступ. По суті, це також означає його видалення та припинення порушення. Для досягнення такого результату необхідно встановити - хто є таким провайдером, та скористатися наявними опціями для повідомлення про проблему та вимогу обмеження доступу до незаконного контенту. В той час, як сервіс пошуку хостинг-провайдера є уніфікованим, і його особу встановити досить просто, сама комунікація з таким провайдером є складнішим завданням. Кожен з них на власний розсуд встановлює правила комунікації, в яких у кожному конкретному випадку необхідно розбиратися в деталях, аби досягнути бажаного результату.
Реєстратори
Нерідко порушення авторських прав супроводжується іншими незаконними діями, які також можна припинити на «наднаціональному» рівні разом із супутнім порушенням авторських прав.
Наприклад, це можуть бути різноманітні види Інтернет-шахрайства, як то:
- phishing: незаконне отримання персональних і конфіденційних даних Інтернет-користувачів;
- scam: шахрайство через отримання довіри Інтернет-користувачів;
- malware: шкідливе програмне забезпечення, яке шахрайським шляхом завантажується на комп'ютер користувача.
В такому випадку можна звернутись зі скаргою до реєстратора доменного імені, де розміщується такий шкідливий контент. Так само як і у випадку з хостинг провайдерами, особу реєстратора встановити досить просто. Водночас подальша комунікація для припинення порушення вже має відбуватися з врахуванням особливостей роботи такого реєстратора та його вимог до скарги, за якою порушення може бути усунене.
Арбітражні інституції
Також порушення авторських прав може супроводжуватись незаконною реєстрацією доменного імені. В такому разі може бути застосована Єдина політика вирішення доменних спорів, також відома як UDRP.
Ця процедура передбачає можливість позасудового переделегування спірного домену чи скасування його реєстрації. Процедура займає близько 3 місяців - від ініціювання і до виконання рішення. З огляду на обрану арбітражну інституцію, коштує це, як правило, близько 1500-2000 доларів без урахування послуг юриста.
Найбільш відомими провайдерами арбітражних послуг на сьогодні виступають Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) та Національний арбітражний форум (NAF). Разом зі встановленням контролю над доменним іменем вирішується й питання щодо припинення порушення авторських прав.
Корисним «побічним» ефектом цієї процедури є розкриття особи володільця доменного імені - на сьогодні вона найчастіше приховується в реєстраційних даних. А розкриття особи вже відкриває шлях до роботи над відшкодуванням збитків, заподіяних порушенням авторських прав. Але це вже зовсім інша історія - з власними поворотами сюжету та несподіваними інструментами, на які вистачить фантазії у юриста, що відстоює інтереси клієнта.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/197900_yak-zakhistiti-avtorsk-prava-v-nternet
_03_03.png)
