2 квітня 2019 року Скадовський районний суд Херсонської області відмовив у задоволені позову про позбавлення чоловіка батьківських прав щодо доньки.
Позивачка звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав колишнього чоловіка відносно спільної доньки 2007 року народження. Позов мотивований тим, що батько дитини з вересня 2010 року дочкою не цікавиться, не проявляє інтересу до навчання та творчих досягнень дитини, не займається її вихованням, фізичним, моральним і духовним розвитком, не готує дитину до самостійного життя. Тривалий час з 2010 по 2017 рік не сплачував аліменти на утримання дитини.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти позбавлення його батьківських прав, з 2017 року регулярно сплачує аліменти, у березні 2019 року повністю погасив заборгованість по аліментам та по присудженим додатковим витратам, просив відмовити у задоволенні позову. Обіцяв змінити своє ставлення до виховання дитини.
Суд дослідив та проаналізував надані сторонами докази та прийшов до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки не буде відповідати меті такого заходу: захисту інтересів дитини та стимулювання батька щодо належного виконання своїх обов'язків.
Суд зауважив, що позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків і допускати лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в їх діях. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.
«Сам факт особистого прибуття відповідача в судові засідання, повністю погашення заборгованості зі сплати аліментів, регулярна з 2017 року сплата аліментів на дитину, виплата присуджених додаткових витрат на утримання дитини, а також виконання судового рішення про стягнення пені за несплату аліментів яке не набуло чинності, свідчить про наявність бажання у батька приймати учать у вихованні дитини», - зазначено в рішенні суду.
Крім того, суд зауважив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів винної поведінки відповідача щодо умисного злісного ухилення від виконання батьківських обов'язків. Також позивачем не доведено, в чому будуть полягати позитивні зміни в житті дитини в разі застосування до відповідача такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.
Поміж іншого, суд наголосив, що у справі «М.С. проти України» Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Оскільки розлучення з батьками надає тяжкий вплив на дитину, суд розуміє, що таке розлучення має проводитися лише в крайньому випадку, тому перш ніж вдатися до позбавлення батьківських прав в даній ситуації судом була перевірена можливість застосування менш радикальних заходів.
Одночасно з відмовою у задоволені позову, суд попередив відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклав на орган служби у справах дітей Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області контроль за виконанням відповідачем батьківських обов'язків.
Наразі рішення суду не набрало чинності, на нього може бути подана апеляція до Херсонського апеляційного суду.
З повним текстом рішення можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень, здійснивши пошук за номером справи – 663/1908/18.